Спецпроект

Музей білки відкрився в Білорусі

У Білорусії відкрився Музей білки. Він розташований у місті Велика Берестовіца Гродненської області.

Про це пише Обозреватель.

Музей з'явився саме тут не випадково - білка зображена на гербі міста з 1795 року, коли село, яке увійшло до складу Росії при третьому розділі Речі Посполитої, отримало Магдебурзьке право.

Зібрання музею - це зображення білок в нумізматиці, геральдиці, живопису, на плакатах, в поезії, музиці, іграшках і мультфільмах. Біля входу відвідувачів зустрічатиме звірятко, якого спеціально привезуть із зоопарку Гродно.

Музей налагодив контакти з 12 містами Росії, на гербах яких також зображений цей гризун. Першим на заклик до співпраці відгукнувся підмосковний Зеленоград. Звідти в білоруський музей прийшла посилка з м'якими іграшками та іншими артефактами, пов'язаними з білкою.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.