Книги з історії Білорусі

Режим Лукашенка викинув з підручників історії все, що не вихваляє комунізм, Сталіна, СРСР, Лукашенка та "русский мир". Але є книги, які можуть дати цілком об’єктивне уявлення про події давньої та новітньої історії Білорусі

Підібрав таку літературу з власної бібліотеки - це, звичайно, не повний список. Загалом, здається, що зараз видання книг з білоруської історії - саме те, що, крім усього іншого, сприятиме перемозі та відродженню Білорусі.

Перш за все - дві книги Сагановича та Шибеки.

Генадзь Сагнановіч, Нарыс гісторыі Беларусі ад старажытнасьці да канца XVIII стагоддзя. Значуще дослідження від, умовно, кам'яного віку до поділу Речі Посполитої.

 

Захар Шыбека. Нарыс гісторыі Беларусі (1795-2002). Книга продовжує історичну розповідь з моменту, на якому зупинився Саганович та майже до нашого часу.

 

Валянцін Голубеў. Гісторыя Беларусі ад заканчэння Другой сусветнай вайны да пэрыяду будаўніцтва незалежнай дзяржавы (1945–2016 гг.) Стислий виклад подій, зокрема, тих, що "забуті" провладними істориками.

 

Тепер - книги про окремі, коротші періоди:

Аляксандар Краўцэвіч. Гісторыя Вялікага Княства Літоўскага. 1248-1377. Захоплюючий опис важливого та цікавого періоду ВКЛ, зроблений одним із наших найкращих істориків.

 

Зянон Пазьняк. Сэсія Незалежнасьці. Значна частина книги- це стенограма історичної сесії Верховної Ради БРСР 24-25 серпня 1991 року. З коментарями Пазняка. Свідчення остаточного переможного етапу тривалої і болісної боротьби білорусів за Незалежність.

 

Зянон Пазьняк. Развагі… Ті, кому було 20+ років у 1990 -х, знайдуть свідчення того неспокійного часу, а сьогоднішні 20-річні - дізнаються, що, виявляється, були люди, які пропонували, вигравали та попереджали.

 

Сяргей Навумчык. Сем гадоў Адраджэньня… (1988-1995). Мені кажуть, що я не можу додавати цю книгу у список моїх видань, оскільки це не книга, а брошура (хоча й 140 сторінок). Проте, якби мені запропонували щось перевидати, я б вибрав це - адже через 15 років публікація залишається єдиним ретроспективним оглядом останньої хвилі національного відродження від її першого до останнього дня. Ну, не моя вина.

Додам, що до цієї книги про діяльність Білоруського народного фронту говорили переважно як про поразку, маючи на увазі 1994 рік - і забували, що політиків, а також спортсменів, варто оцінювати за вершинами - а БНФ був на передовій боротьби за незалежність, яка завершилася перемогою 25 серпня 1991 року.

 

І, нарешті -

Уладзімер Арлоў, Імёны Свабоды. Із книг Орлова важко обрати одну-дві. Чого варті лише книги-альбоми - "Країна Білорусь", "Велике князівство Литовське", "Вітчизна"... Полочани (і не тільки вони) додадуть "Таємниці історії Полоцька".

Але коли режим буде повалено і виникне потреба у нових підручниках, міністерство освіти може сміливо видавати цю 800-сторінкову книгу - збірку біографічних нарисів про видатних білорусів і навчати старшокласників, доки не будуть видані нові підручники. Насправді тираж має бути значно більшим - у кожній білоруській родині повинна бути ця книга. Той, хто прочитає хоча б п'ять біографій із 365, ніколи не скаже, що "Незалежність впала на білорусів з неба".

 








Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.

Олексій Мустафін: Фантазер-підпільник. Кого спалили на римській Площі квітів?

17 лютого 1600 року на римській Площі квітів привселюдно спалили колишнього ченця Джордано (в миру - Філіппо) Бруно Ноланського. За півтора тижні до страти суд інквізиції визнав його "нерозкаяним, завзятим і непохитним єретиком", позбавив його сану та відлучив від церкви.

Олексій Мустафін: Джозеф Маккарті та «Червоний переляк»

"Червоний переляк" почався у 1947-му. Коли американські очільники і керівництво спецслужб – доволі несподівано для себе – з'ясували, що державні структури Сполучених Штатів насичені чи навіть перенасичені іноземними агентами. І з'ясували не так завдяки самим спецслужбам, як тим самим агентам, деякі з яких вирішили "змінити фронт" та поділитися наявною в них інформацією.