Спецпроект

Музей Блещунова запрошує на зустріч із "Котами Одеси"

Одеський муніципальний музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова (Польська, 19) відкрив 1 березня незвичайну виставку графіки.

Про це пише "Таймер".

 

У виставковому залі Одеського муніципального музею особистих колекцій можна буде побачити персональну виставку Геннадія Гармидер під назвою "Коти Одеси. У змішаній техніці і зі змішаними почуттями". Експозиція працюватиме до 17 березня.

Афіша виставки

"На виставці представлено понад 40 робіт, виконаних тушшю, сангіна, вугіллям, гуашшю і аквареллю, - уточнює Валентина Беженар, піар-менеджер музею. - Змішані почуття художника до героїв його малюнків виражені в кожному штриху, а імена, які дає Геннадій Гармидер своїм котам, інтригують і мимоволі наводять на роздуми: як же все-таки автор до них ставиться, любить або тільки поважає ... Незалежно від того, бродячі або домашні, вони урочисті й величні, вгодовані і задоволені життям, і, звичайно ж, кожен має свій характер. Саме такими їх зображує художник. Коти Одеси в його роботах - це ще одна туристична пам'ятка міста".

Геннадій Гармидер народився в 1945 році, закінчив Одеське художнє училище імені М.Б. Грекова та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури в Києві. Графік, книжковий ілюстратор, живописець. Учасник всесоюзних, всеукраїнських, зарубіжних, міжнародних виставок, член Одеського відділення Національної спілки художників України, лауреат премії імені Едуарда Багрицького. Персональні виставки Геннадія Гармидер проходили в Україні, Франції, Італії, США, Фінляндії. Роботи автора зберігаються в музеях України та приватних колекціях Європи, Америки, Австралії, Китаю, Росії.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.