Спецпроект

Музеї Греції сьогодні бастують

Музеї та археологічні пам'ятники Греції в понеділок, 11 березня, закриті для відвідувачів через страйк, який проводять профспілки на знак протесту проти реформи системи міністерства культури і скорочення робочих місць.

Про це пише ria.ru.

До цього музейники страйкували 8 березня.

Нова організаційна структура міністерства культури позбавляє його самостійності і передбачає скорочення робочих місць, вважають члени Всегрецької федерації працівників міністерства культури.

Як йдеться в заяві Асоціації грецьких археологів, скорочуються життєво важливі управління в Генеральному секретаріаті культури, а інші управління археологічної служби об'єднують "неприпустимим чином", об'єднуючи наукові та адміністративні питання. "Цей проект являє собою збірку таблиць і загальні ідеї, і мало відрізняється від попередніх проектів тієї ж комісії міністерства адміністративної реформи та електронного врядування, які були розкритиковані усіма сферами культури і від якого відмовилося і політичне керівництво генерального секретаріату культури", - йдеться в заяві.

Між тим, не всі співробітники сфери туризму згодні з рішенням про страйк в музеях. "Це велика дурість - позбавити відвідувачів, які приїхали до нас, можливо, раз в житті, можливості побачити культуру і історію ... Люди, які приїхали з іншого краю світу, в підсумку побачать тільки нашу культуру 2013 року?" - прокоментувала повідомлення одна з гідів.

За даними статичної служби країни Elstat, за дев'ять місяців минулого року музеї та археологічні пам'ятники відвідали 7,93 мільйона осіб. Доходи від продажу квитків принесли скарбниці 34,4 мільйона євро (за цей же період 2011 року - 41,2 мільйона євро). Найбільшою популярністю серед туристів користувалися Акрополь і його музей в Афінах, Національний археологічний музей, замок лицарів на Родосі, музей в Дельфах, Давня Олімпія, Кносський палац і музей в Іракліоні на Криті. Щорічно Грецію відвідує більше 14 мільйонів іноземних туристів.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.