Спецпроект

Музеї Греції сьогодні бастують

Музеї та археологічні пам'ятники Греції в понеділок, 11 березня, закриті для відвідувачів через страйк, який проводять профспілки на знак протесту проти реформи системи міністерства культури і скорочення робочих місць.

Про це пише ria.ru.

До цього музейники страйкували 8 березня.

Нова організаційна структура міністерства культури позбавляє його самостійності і передбачає скорочення робочих місць, вважають члени Всегрецької федерації працівників міністерства культури.

Як йдеться в заяві Асоціації грецьких археологів, скорочуються життєво важливі управління в Генеральному секретаріаті культури, а інші управління археологічної служби об'єднують "неприпустимим чином", об'єднуючи наукові та адміністративні питання. "Цей проект являє собою збірку таблиць і загальні ідеї, і мало відрізняється від попередніх проектів тієї ж комісії міністерства адміністративної реформи та електронного врядування, які були розкритиковані усіма сферами культури і від якого відмовилося і політичне керівництво генерального секретаріату культури", - йдеться в заяві.

Між тим, не всі співробітники сфери туризму згодні з рішенням про страйк в музеях. "Це велика дурість - позбавити відвідувачів, які приїхали до нас, можливо, раз в житті, можливості побачити культуру і історію ... Люди, які приїхали з іншого краю світу, в підсумку побачать тільки нашу культуру 2013 року?" - прокоментувала повідомлення одна з гідів.

За даними статичної служби країни Elstat, за дев'ять місяців минулого року музеї та археологічні пам'ятники відвідали 7,93 мільйона осіб. Доходи від продажу квитків принесли скарбниці 34,4 мільйона євро (за цей же період 2011 року - 41,2 мільйона євро). Найбільшою популярністю серед туристів користувалися Акрополь і його музей в Афінах, Національний археологічний музей, замок лицарів на Родосі, музей в Дельфах, Давня Олімпія, Кносський палац і музей в Іракліоні на Криті. Щорічно Грецію відвідує більше 14 мільйонів іноземних туристів.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.