У Греції виявили викрадені картини Мондріана та Пікассо

Грецька поліція виявила дві цінні картини Піта Мондріана та Пабло Пікассо, викрадені у 2012 році з Національної галереї Греції.

Про це пише Reuters.

 

"У понеділок поліція виявила обидві картини схованими в ущелині поблизу Афін та арештувала одного громадянина Греції", - стверджує Reuters.

Агентство нагадує, що у 2012 злодії проникли до Національної галереї в Афінах та викрали картину Пікассо "Голова жінки", яку художник подарував музею в 1949 році, а також "Млин" Мондріана, написану в 1905-му.

"Аби збити з пантелику охорону, злодії кілька разів активізовували музейну сигналізацію перед тим, як проникнути до будівлі рано вранці. Охорона вимкнула сигналізацію, але згодом виявила одного зі злодіїв за допомогою датчика руху", - зауважує Reuters.

Перед тим, як втекти, злодій викинув ще одну викрадену картину Мондріана.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.