In memoriam. Помер автор мелодії до танцю сиртакі

Грецький композитор Мікіс Теодоракіс, який написав мелодію до танцю сиртакі, помер на 97-му році життя.

Про це повідомляє Ekathimerini, передає Укрінформ.

 

Мікіс Теодоракіс народився на грецькому острові Хіос у 1925 році. З дитинства цікавився музикою. Навчався музичного мистецтва спочатку в Афінах, а потім у Франції.

Його пісні виконували The Beatles та Едіт Піаф. Та, напевно, найбільш відома у світі його мелодія танцю сиртакі, написана для фільму "Грек Зорба", що вийшов у 1964 році. За свою роботу для цього фільму Теодоракіс був номінований на Grammу (у 1975 р. – також за "Серпіко", де головну роль виконав Аль Пачіно).

Теодоракіс є лауреатом премії BAFTA за музику до фільму "Z" (1969).

Він був політичним активістом, дотримувався лівих поглядів, протистояв диктатурі під час окупації Греції нацистською Німеччиною, а також ультраправому режиму "чорних полковників" наприкінці 1960-х – початку 1970-их років. Неодноразово його поміщали в концтабори і тюрми. Кілька років Теодоракіс провів в еміграції у Франції.

В останні роки композитора неодноразово госпіталізували через проблеми зі здоров'ям. У 2019 році йому зробили операцію на серці – встановили кардіостимулятор.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"