"Свободу" знову підставили провокаційними листівками. ФОТО

В Києві розклеїли листівки з гайдамацькими закликами з поем Шевченка за підписом партії "ВО "Свобода".

Про це повідомляє Новый Регион.

Листівки виявлені на постаменті пам'ятника українському єврейському письменнику Шолом-Алейхему (вулиця Рогнідинська) і біля меморіальної дошки на будинку, де пройшли дитячі роки прем'єр-міністра Ізраїлю, уроджениці Києва Голди Меїр (вулиця Басейна).

Також журналісти сайту виявили аналогічні наліпки на Подолі (хоральна синагога на вулиці Щекавицькій і ресторан "Цимес" на Ігоревській).

Фото: nr2.ru

Автори листівок цитують пряму мову героїв Тараса Шевченка з творів, присвячених гайдамацькому повстанню 1768 року - "Гайдамаки" і "Микита Швачка" - з погрозами на адресу "жидів і ляхів".

Листівки підписані партією "Свобода", з логотипами і контактами.

"Свобода" не має жодного стосунку до розклеєних у Києві нібито від імені "Свободи" листівок антисемітського змісту, - заявила офіційна прес-служба партії. - Вважаємо ці дії невідомих осіб провокацією, якою керує влада".

 Журналісти "Нового региону" наче знали, куди треба йти за фотографіями

Відомості за фактами розповсюдження в Києві листівок антисемітського характеру зафіксовані працівниками Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві, повідомляють "Коментарі". Проводиться подальша перевірка.

Як відомо, у лютому цього року в центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцялося знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизанів.

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму.

 З опозиції ліпили нацистів іще 10 років тому. Фото: Анатолій Медзик

Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.