"АНТИФАШИЗМ - ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОПОЗИЦІЄЮ" - меншини

Організації національних меншин України заявляють, що організовані владою "антифашистські заходи" не мають нічого спільного зі справжньою боротьбою з проявами нацизму і спрямовані винятково проти політичної опозиції існуючій владі.

Про це йдеться в заяві Вааду [Асоціації єврейських організацій та общин в Україні] і Конгресу національних громад [всеукраїнська громадська організація національних меншин] з приводу масових заходів у Києві, запланованих на 18 травня 2013 року.

"18 травня в Києві має відбутися мітинг, який організатори, пов’язані з Партією реґіонів, називають "антифашистським", - йдеться в заяві. - Наявні дані дозволяють впевнено стверджувати, що кампанія, яка позиціонується як "антифашистська", ініційована правлячою партією і відбувається з потужним використанням адміністративного ресурсу".

За словами авторів заяви, метою "антифашистської" кампанії можна вважати штучне створення дуалістичної моделі протистояння влади, спрямованої в Європу, і "фашистів", що тягнуть країну в минуле.

У ході кампанії експлуатуються символи, пов’язані з Великою Вітчизняною війною, що, як можна припустити, має сприяти громадській мобілізації та радикалізації штучного протистояння.

"Очевидно, що "антифашистські" акції спрямовані насамперед винятково на дискредитацію політичної опозиції шляхом нав’язування громадськості асоціативних зв’язків між історичним фашизмом, партією "ВО "Свобода" та всіма силами, що протистоять чинній владі", - пишуть автори заяви.

За словами Вааду і Конгресу національних меншин, подібне розширене розуміння "фашизму" розмиває межі політологічного терміна, знову, як це вже бувало в нашій політичній історії, перетворює його на позбавлений реального змісту ярлик, який можна навішувати на будь-яку неугодну силу.

"Свідомі дії в цьому напрямі, що навіть маскуються лицемірною антифашистською риторикою, тільки шкідливі для нашого суспільства, - наголошують автори заяви. - Питання протидії реальному політичному екстремізму та етнічній ксенофобії занадто серйозні, щоб їх дозволено було профанувати в рамках цинічних політтехнологій".

У заяві підкреслюється той факт, що саме на 18 травня давно був запланований підсумковий мітинг всеукраїнської опозиційної кампанії "Повстань, Україно!": "З урахуванням цієї обставини стає очевидним маніпулятивний і спекулятивний характер "антифашистської" акції, призначеної на той самий день".

Ваад України і Конґрес національних громад України заявляють про неприпустимість використання штучної "антифашистської" риторики з метою радикалізації суспільно-політичного протистояння.

Автори заяви застерігають організаторів "антифашистської" акції про те, що всю відповідальність за можливі провокації несуть саме організатори політтехнологічної кампанії з боку влади.

Ваад України і Конґрес національних громад України закликають громадян, учасників масових заходів 18 травня і політичних лідерів проявити мудрість, стриманість, взаємну толерантність і витримку: "Провокаціям на міжнаціональному ґрунті не повинно бути місця в українському суспільстві".

Як відомо, останні кілька днів влада організувала ряд акцій з закликами проти фашизму. Повідомляється, що на ці акції примусово зганялися бюджетники.

У березні 2013 року в Києві з'явилися антисемітські листівки за підписом партії "Свобода". "Свобода" заперечила свою причетність до листівок.

У лютому 2013 року в центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцялося знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизанів.

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму.

Із Ющенка теж ліпили нациста у 2003 році. Але він став президентом і навіть не розстріляв нікого. Фото: Анатолій МЕДЗИК

Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада. Пізніше на президентських виборах 2004 року кандидат Ющенко і його союзники регулярно зображувалися у вигляді "фашистів" тощо.

Дивіться також інші матеріали на тему "Провокації"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.