"АНТИФАШИЗМ - ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОПОЗИЦІЄЮ" - меншини

Організації національних меншин України заявляють, що організовані владою "антифашистські заходи" не мають нічого спільного зі справжньою боротьбою з проявами нацизму і спрямовані винятково проти політичної опозиції існуючій владі.

Про це йдеться в заяві Вааду [Асоціації єврейських організацій та общин в Україні] і Конгресу національних громад [всеукраїнська громадська організація національних меншин] з приводу масових заходів у Києві, запланованих на 18 травня 2013 року.

"18 травня в Києві має відбутися мітинг, який організатори, пов’язані з Партією реґіонів, називають "антифашистським", - йдеться в заяві. - Наявні дані дозволяють впевнено стверджувати, що кампанія, яка позиціонується як "антифашистська", ініційована правлячою партією і відбувається з потужним використанням адміністративного ресурсу".

За словами авторів заяви, метою "антифашистської" кампанії можна вважати штучне створення дуалістичної моделі протистояння влади, спрямованої в Європу, і "фашистів", що тягнуть країну в минуле.

У ході кампанії експлуатуються символи, пов’язані з Великою Вітчизняною війною, що, як можна припустити, має сприяти громадській мобілізації та радикалізації штучного протистояння.

"Очевидно, що "антифашистські" акції спрямовані насамперед винятково на дискредитацію політичної опозиції шляхом нав’язування громадськості асоціативних зв’язків між історичним фашизмом, партією "ВО "Свобода" та всіма силами, що протистоять чинній владі", - пишуть автори заяви.

За словами Вааду і Конгресу національних меншин, подібне розширене розуміння "фашизму" розмиває межі політологічного терміна, знову, як це вже бувало в нашій політичній історії, перетворює його на позбавлений реального змісту ярлик, який можна навішувати на будь-яку неугодну силу.

"Свідомі дії в цьому напрямі, що навіть маскуються лицемірною антифашистською риторикою, тільки шкідливі для нашого суспільства, - наголошують автори заяви. - Питання протидії реальному політичному екстремізму та етнічній ксенофобії занадто серйозні, щоб їх дозволено було профанувати в рамках цинічних політтехнологій".

У заяві підкреслюється той факт, що саме на 18 травня давно був запланований підсумковий мітинг всеукраїнської опозиційної кампанії "Повстань, Україно!": "З урахуванням цієї обставини стає очевидним маніпулятивний і спекулятивний характер "антифашистської" акції, призначеної на той самий день".

Ваад України і Конґрес національних громад України заявляють про неприпустимість використання штучної "антифашистської" риторики з метою радикалізації суспільно-політичного протистояння.

Автори заяви застерігають організаторів "антифашистської" акції про те, що всю відповідальність за можливі провокації несуть саме організатори політтехнологічної кампанії з боку влади.

Ваад України і Конґрес національних громад України закликають громадян, учасників масових заходів 18 травня і політичних лідерів проявити мудрість, стриманість, взаємну толерантність і витримку: "Провокаціям на міжнаціональному ґрунті не повинно бути місця в українському суспільстві".

Як відомо, останні кілька днів влада організувала ряд акцій з закликами проти фашизму. Повідомляється, що на ці акції примусово зганялися бюджетники.

У березні 2013 року в Києві з'явилися антисемітські листівки за підписом партії "Свобода". "Свобода" заперечила свою причетність до листівок.

У лютому 2013 року в центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцялося знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизанів.

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму.

Із Ющенка теж ліпили нациста у 2003 році. Але він став президентом і навіть не розстріляв нікого. Фото: Анатолій МЕДЗИК

Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада. Пізніше на президентських виборах 2004 року кандидат Ющенко і його союзники регулярно зображувалися у вигляді "фашистів" тощо.

Дивіться також інші матеріали на тему "Провокації"

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону