"АНТИФАШИЗМ - ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОПОЗИЦІЄЮ" - меншини

Організації національних меншин України заявляють, що організовані владою "антифашистські заходи" не мають нічого спільного зі справжньою боротьбою з проявами нацизму і спрямовані винятково проти політичної опозиції існуючій владі.

Про це йдеться в заяві Вааду [Асоціації єврейських організацій та общин в Україні] і Конгресу національних громад [всеукраїнська громадська організація національних меншин] з приводу масових заходів у Києві, запланованих на 18 травня 2013 року.

"18 травня в Києві має відбутися мітинг, який організатори, пов’язані з Партією реґіонів, називають "антифашистським", - йдеться в заяві. - Наявні дані дозволяють впевнено стверджувати, що кампанія, яка позиціонується як "антифашистська", ініційована правлячою партією і відбувається з потужним використанням адміністративного ресурсу".

За словами авторів заяви, метою "антифашистської" кампанії можна вважати штучне створення дуалістичної моделі протистояння влади, спрямованої в Європу, і "фашистів", що тягнуть країну в минуле.

У ході кампанії експлуатуються символи, пов’язані з Великою Вітчизняною війною, що, як можна припустити, має сприяти громадській мобілізації та радикалізації штучного протистояння.

"Очевидно, що "антифашистські" акції спрямовані насамперед винятково на дискредитацію політичної опозиції шляхом нав’язування громадськості асоціативних зв’язків між історичним фашизмом, партією "ВО "Свобода" та всіма силами, що протистоять чинній владі", - пишуть автори заяви.

За словами Вааду і Конгресу національних меншин, подібне розширене розуміння "фашизму" розмиває межі політологічного терміна, знову, як це вже бувало в нашій політичній історії, перетворює його на позбавлений реального змісту ярлик, який можна навішувати на будь-яку неугодну силу.

"Свідомі дії в цьому напрямі, що навіть маскуються лицемірною антифашистською риторикою, тільки шкідливі для нашого суспільства, - наголошують автори заяви. - Питання протидії реальному політичному екстремізму та етнічній ксенофобії занадто серйозні, щоб їх дозволено було профанувати в рамках цинічних політтехнологій".

У заяві підкреслюється той факт, що саме на 18 травня давно був запланований підсумковий мітинг всеукраїнської опозиційної кампанії "Повстань, Україно!": "З урахуванням цієї обставини стає очевидним маніпулятивний і спекулятивний характер "антифашистської" акції, призначеної на той самий день".

Ваад України і Конґрес національних громад України заявляють про неприпустимість використання штучної "антифашистської" риторики з метою радикалізації суспільно-політичного протистояння.

Автори заяви застерігають організаторів "антифашистської" акції про те, що всю відповідальність за можливі провокації несуть саме організатори політтехнологічної кампанії з боку влади.

Ваад України і Конґрес національних громад України закликають громадян, учасників масових заходів 18 травня і політичних лідерів проявити мудрість, стриманість, взаємну толерантність і витримку: "Провокаціям на міжнаціональному ґрунті не повинно бути місця в українському суспільстві".

Як відомо, останні кілька днів влада організувала ряд акцій з закликами проти фашизму. Повідомляється, що на ці акції примусово зганялися бюджетники.

У березні 2013 року в Києві з'явилися антисемітські листівки за підписом партії "Свобода". "Свобода" заперечила свою причетність до листівок.

У лютому 2013 року в центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцялося знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизанів.

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму.

Із Ющенка теж ліпили нациста у 2003 році. Але він став президентом і навіть не розстріляв нікого. Фото: Анатолій МЕДЗИК

Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада. Пізніше на президентських виборах 2004 року кандидат Ющенко і його союзники регулярно зображувалися у вигляді "фашистів" тощо.

Дивіться також інші матеріали на тему "Провокації"

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.