У Сумах з'явилися "антипартизанські" листівки з нацистською символікою. ФОТО

В центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцяється знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизан.

Скан листівки оприлюднила "Панорама".

Агітпродукція без вихідних даних містить логотипи партії "Свобода" і орла, в якого замість свастики вписано логотип Соціал-національної партії (назва ВО "Свобода" до 2004 року) - літери I та N.

Також на листівці є такий текст: "Спочатку ми знищимо Леніна, а потім: Ковпака, Сабурова, Федорова, Вершигору".

Провокаційне зображення разом із редакційним коментарем оперативно з'явилося і на сайті Сумської обласної організації Партії регіонів - у новині з заголовком "Зупинимо тих, хто зневажає історію".

 Фото: partreg.sumy.ua

"Очевидно, після нещодавніх подій у Охтирці з руйнуванням пам’ятника Леніну "свободівці" вирішили взятися за нівечення пам’яті славетних партизанів, які виборювали перемогу у Великій вітчизняній війні, - коментує фотографію сайт "регіоналів". - Такі прояви вандалізму говорять про зростаючі радикальні настрої опозиційної політичної сили та цілковите нехтування суспільної моралі – не тільки щодо архітектурних споруд, а й до історії".

Уродженець Сумщини Сидір Ковпак (1887-1967) - керівник Сумського партизанського з'єднання, найбільш відомий з українських радянських партизанів часів Другої світової війни. Петро Вершигора - заступник Ковпака, командир спецгрупи ГРУ. Олексій Федоров і Олександр Сабуров - керівники радянських партизанських загонів.

31 жовтня 2002 року. "Регіонали" "вітають" опозиційного кандидата. Фото: Анатолій Медзик

Як відомо, 15 лютого на центральній площі міста Охтирка група осіб на чолі з нардепом від партії "Свобода" Ігорем Мірошніченком зруйнувала пам'ятник Леніну, зваливши його з постаменту. Міліція повідомляє, що учасникам акту вандалізму загрожує до 4 років позбавлення волі.

З опозиції ліпили нацистів іще 10 років тому. Фото: Анатолій Медзик

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму. Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада.

Читайте також:

Тягнибок відрікся від Гітлера: "Соціал-націоналізм - це не націонал-соціалізм"

"Регіонали" Горлівки назвали Стуса фашистом

Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію, а комуніст хоче НКВД

Як влада демонізувала опозицію у 2004-му. АРТЕФАКТИ

Провокаційні листівки проти Ющенка і Януковича. ФОТО

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.