АНОНС: Як і чому спецслужби СРСР сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями — лекція у Могилянці

Дискредитація та присвоєння антисемітського ярлика були одним із методів боротьби КДБ із українським визвольним рухом. Про це у лекції “Кухня антисемітизму від КДБ. Спроби загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами” розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У лекції йтиметься про те, чому в 1950-1980-х роках радянські спецслужби сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями. Для свого виступу автор використав раніше таємні інструкції й звіти співробітників спецслужб. На основі документів Володимир В’ятрович пояснює, як діяла "кухня антисемітизму" від КДБ.

"Свідома політика загострення українсько-єврейських відносин спиралася не лише на вигадані факти чи вміло влаштовані провокації. Її ефективність забезпечували реальні суперечності між обома народами.

Проте вони не були чимось винятковим, а навпаки, радше характерними для відносин практично між усіма сусідніми народами. Такі відносини часто виливалися у суперництво чи навіть відверту ворожнечу," — зазначає Володимир В’ятрович.

Сюжет про загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами увійшов до серії книг науковця "Історія України з грифом "Секретно".

Четвер, 28 травня 18:00

Місце: Національний університет "Києво-Могилянська академія" (м. Київ, вул. Волоська, 8/5, корпус 5, підвальне приміщення, ауд. 2).

Організатори: Магістерська програма "Юдаїка" Національного університету "Києво-Могилянська академія", Українська асоціація юдаїки, часопис "Judaika Ukrainica", видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

 

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.