АНОНС: Як і чому спецслужби СРСР сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями — лекція у Могилянці

Дискредитація та присвоєння антисемітського ярлика були одним із методів боротьби КДБ із українським визвольним рухом. Про це у лекції “Кухня антисемітизму від КДБ. Спроби загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами” розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У лекції йтиметься про те, чому в 1950-1980-х роках радянські спецслужби сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями. Для свого виступу автор використав раніше таємні інструкції й звіти співробітників спецслужб. На основі документів Володимир В’ятрович пояснює, як діяла "кухня антисемітизму" від КДБ.

"Свідома політика загострення українсько-єврейських відносин спиралася не лише на вигадані факти чи вміло влаштовані провокації. Її ефективність забезпечували реальні суперечності між обома народами.

Проте вони не були чимось винятковим, а навпаки, радше характерними для відносин практично між усіма сусідніми народами. Такі відносини часто виливалися у суперництво чи навіть відверту ворожнечу," — зазначає Володимир В’ятрович.

Сюжет про загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами увійшов до серії книг науковця "Історія України з грифом "Секретно".

Четвер, 28 травня 18:00

Місце: Національний університет "Києво-Могилянська академія" (м. Київ, вул. Волоська, 8/5, корпус 5, підвальне приміщення, ауд. 2).

Організатори: Магістерська програма "Юдаїка" Національного університету "Києво-Могилянська академія", Українська асоціація юдаїки, часопис "Judaika Ukrainica", видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.