АНОНС: Як і чому спецслужби СРСР сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями — лекція у Могилянці

Дискредитація та присвоєння антисемітського ярлика були одним із методів боротьби КДБ із українським визвольним рухом. Про це у лекції “Кухня антисемітизму від КДБ. Спроби загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами” розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У лекції йтиметься про те, чому в 1950-1980-х роках радянські спецслужби сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями. Для свого виступу автор використав раніше таємні інструкції й звіти співробітників спецслужб. На основі документів Володимир В’ятрович пояснює, як діяла "кухня антисемітизму" від КДБ.

"Свідома політика загострення українсько-єврейських відносин спиралася не лише на вигадані факти чи вміло влаштовані провокації. Її ефективність забезпечували реальні суперечності між обома народами.

Проте вони не були чимось винятковим, а навпаки, радше характерними для відносин практично між усіма сусідніми народами. Такі відносини часто виливалися у суперництво чи навіть відверту ворожнечу," — зазначає Володимир В’ятрович.

Сюжет про загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами увійшов до серії книг науковця "Історія України з грифом "Секретно".

Четвер, 28 травня 18:00

Місце: Національний університет "Києво-Могилянська академія" (м. Київ, вул. Волоська, 8/5, корпус 5, підвальне приміщення, ауд. 2).

Організатори: Магістерська програма "Юдаїка" Національного університету "Києво-Могилянська академія", Українська асоціація юдаїки, часопис "Judaika Ukrainica", видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

 

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб