На Львівщині просять утриматися від заходів на честь дивізії "Галичина"

Влада Львівської області попросила відмінити масові заходи, приурочені до річниці створення дивізії СС "Галичина" 28 квітня.

Про це заявили в прес-службі Львівської обласної організації партії "ВО "Свобода", повідомляє УНІАН.

Голова Львівської ОДА Ірина Сех, яка також очолює Львівський обласний осередок "Свободи", звернулася до громадських організацій та політичних сил відмовитися цього року від публічних заходів з нагоди відзначення річниці дивізії СС "Галичина", щоб уникнути можливих провокацій, про можливість яких вже повідомили спецслужби.

Львівський губернатор закликала політиків і представників громадськості відзначити річницю створення дивізії в інший, непублічний спосіб - проведенням молебнів та зустрічами з ветеранами дивізії СС "Галичина".

Крім того, представники Автономного опору, який традиційно виступав одним з ініціаторів проведення Параду вишиванок у Львові 28 квітня, також заявили, що цього року від проведення такої акції відмовляться.

В організації пояснили, що відмова від проведення Параду вишиванок також пов’язана з тим, що акцію вшанування дивізійників СС "Галичина" "можуть використати певні деструктивні сили для скоєння провокацій".

Однак з такою позицією згодні не всі активісти. Так, представниця організації "Рідна земля" Олена Незабудка заявила ZAXID.NET, що відмова "Автономного опору" від проведення такого маршу не означає, що марш в принципі не відбудеться.

"Марш відбудеться попри схвалення чи несхвалення будь-яких організацій, груп людей чи заяви політиків будь-яких рівнів. Патріоти-львів’яни ні в кого не питатимуть, чи мають вони право ходити вулицями свого рідного міста і шанувати своїх героїв", - сказала вона.

Незабудка роз’яснила, що організацією маршу займається близько десяти активістів організації "Рідна земля". За її словами, планується, що в марші візьме участь понад 500 людей.

"Ми хочемо довести, що Львів не боїться провокацій, і показати, що бандерівці не відступають при будь-які інформації, що можливі провокації. Тим більше, що з нами будуть хлопці, охорона, і вони унеможливлюватимуть провокативні дії".

"В Луганську люди не бояться виходити у вишиванці і казати, що вони – українці. Чому ми маємо боятися це робити?" - підкреслила вона.

Початку Параду в організації запланували на 18:00 27 квітня, початок ходи має відбутися від пам’ятника Степанові Бандері.

Раніше народний депутат Геннадій Москаль також заявив, що отримав відомості з достовірних джерел про масштабні провокації, які готують спецслужби Росії в західних областях України.

За його словами, "28 квітня, в день, який вважається створенням дивізії СС "Галичина", центральними вулицями Львова, Івано-Франківська та Тернополя мають пройти марші з символікою СС "Галичина" та гаслами, які сприйматимуться жителями Південно-східної України, як загроза свободі, життю та майну".

Схожу заяву зробив і нардеп Микола Томенко, який припустив, що перша хвиля провокацій на Західній Україні може припасти саме на кінець квітня.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.