Спецпроект

Метрополітен-музей у Нью-Йорку вирішив працювати без вихідних

Нью-йоркський Метрополітен-музей вирішив скасувати вихідні по понеділках і перейти на семиденний робочий тиждень з 1 червня цього року.

Про це пише New York Daily News.

Щоправда тепер музей почне відкриватися на півгодини пізніше - не о 9:30, а о 10 годині ранку.

За словами керівництва, музей вирішив бути доступний для відвідувачів майже в будь-який час. До речі, Метрополітен-музей колись працював без вихідних. А рішення про неробочий день було прийнято 42 роки тому. У 1971 році вихідний в музеї був введений заради економії коштів.

Тепер ситуація змінилася з точністю до навпаки. Метрополітен планує заробити, скасувавши вихідний, тому що в останні роки потік туристів виріс і бажаючих оглянути експозицію тепер набагато більше, ніж кілька років тому.

Так, наприклад, минулого року Метрополітен-музей відвідали 6280000 осіб, що на 600 тисяч осіб більше, ніж у попередній рік.

Рекомендована ціна при відвідуванні музею - $ 25 для дорослих і $ 12 для студентів. Але насправді за вхід музей можна заплатити мінімальну плату або взагалі нічого не платити. Досить підійти до будь-якого віконця каси і протягнути будь-яку монетку, а можна і нічого не пред'являти і попросити вхідний квиток. Вхідними квитками служать маленькі круглі різнокольорові значки, на кожен день свій колір. Значки можна прикріпити до одягу і взяти з собою на пам'ять, що й роблять туристи.

Метропόлітен-музей (англ. The Metropolitan Museum of Art) в місті Нью-Йорк - один з найбільших художніх музеїв світу. Він існує на кошти спонсорів та дарувальників при невеликій державній підтримці.

Теми

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.