Спецпроект

Метрополітен-музей у Нью-Йорку вирішив працювати без вихідних

Нью-йоркський Метрополітен-музей вирішив скасувати вихідні по понеділках і перейти на семиденний робочий тиждень з 1 червня цього року.

Про це пише New York Daily News.

Щоправда тепер музей почне відкриватися на півгодини пізніше - не о 9:30, а о 10 годині ранку.

За словами керівництва, музей вирішив бути доступний для відвідувачів майже в будь-який час. До речі, Метрополітен-музей колись працював без вихідних. А рішення про неробочий день було прийнято 42 роки тому. У 1971 році вихідний в музеї був введений заради економії коштів.

Тепер ситуація змінилася з точністю до навпаки. Метрополітен планує заробити, скасувавши вихідний, тому що в останні роки потік туристів виріс і бажаючих оглянути експозицію тепер набагато більше, ніж кілька років тому.

Так, наприклад, минулого року Метрополітен-музей відвідали 6280000 осіб, що на 600 тисяч осіб більше, ніж у попередній рік.

Рекомендована ціна при відвідуванні музею - $ 25 для дорослих і $ 12 для студентів. Але насправді за вхід музей можна заплатити мінімальну плату або взагалі нічого не платити. Досить підійти до будь-якого віконця каси і протягнути будь-яку монетку, а можна і нічого не пред'являти і попросити вхідний квиток. Вхідними квитками служать маленькі круглі різнокольорові значки, на кожен день свій колір. Значки можна прикріпити до одягу і взяти з собою на пам'ять, що й роблять туристи.

Метропόлітен-музей (англ. The Metropolitan Museum of Art) в місті Нью-Йорк - один з найбільших художніх музеїв світу. Він існує на кошти спонсорів та дарувальників при невеликій державній підтримці.

Теми

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.