Спецпроект

У Львові - виставка про Євгенію Гінзбург, дисидентку і мемуаристку

У музеї "Тюрма на Лонцького" відкриють документальну фотовиставку про життя відомої мемуаристки Євгенії Гінзбург.

Саме перебуваючи у Львові, вона написала перші частини книги спогадів "Крутий маршрут" про свої 18-річні протистояння поневірянням у сталінських тюрмах, таборах, засланні, осмисленим як перемога людського духу над злом.

В середині 1960-х років книгу активно поширювали самвидавом серед дисидентів.

Час і місце заходу: 28 березня, четвер 16:00. Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1).

З нагоди відкриття із Німеччини приїде прийомна доньки Євгенії Гінзбург — заслужена артистка Білорусі Антоніна Аксьонова.

Виставку "Епізоди: Олександр Солженіцин, Євгенія Гінзбург" укладено із двох серій світлин. Автор першої — фотокореспондент Юрій Бєлов — мав нагоду фотографувати під час зустрічей та виступів Олександра Солженіцина на Володимирщині у серпні — вересні 1994 року, невдовзі після повернення письменника з-за кордону до Росії.

Другу серію складено з трьох фотосесій Євгенії Гінзбург, що їх зробив у львівському помешканні журналістки 1963—1965 років львівський фотограф Олег Введенський, який разом із братом Ігорем товаришував із сином мемуаристки — відомим письменником-"шістдесятником" Василем Аксьоновим ("Острів Крим", "Скажи "Изюм"!", "Опік", "Зоряний квиток" тощо).

Уперше ці світлини демонстрували у квітні 2012 року в Ростові-на-Дону. У співпраці з Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького" до 60-річчя від дня смерті Йосипа Сталіна куратор виставки Ігор Введенський надіслав експозицію для показу у своєму рідному Львові.

Євгенія Гінзбург (1904—1977) — відома російська письменниця, публіцист. У 1937 році була заарештована органами НКВД та засуджена на 10 років ув’язнення з наступним позбавленням прав на 5 років. 18 років провела в тюрмах, таборах і засланні. У 1955 році була реабілітована.

Виставку можна оглянути в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" до 28 квітня щодня з 10:00 до 19:00 без перерви (у неділю до 17:00) за адресою: Львів, вул. Степана Бандери, 1. Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".