Створюється мережа для полегшення доступу до архівів

Центр досліджень визвольного руху організував у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" практичний семінар "Як допомогти "відкрити" архів?", в якому взяли участь архівісти, історики та музейники з Одеси, Дніпропетровська, Києва, Тернополя, Луцька та Львова.

За підсумками історики, архівісти та музейники розпочали процес створення Мережі консультаційних центрів з доступу до архівів у різних регіонах України, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

"Після розсекречення архівів ми бачимо, як зросла зацікавленість і віра людей у можливість знайти інформацію про свої родини — учасників визвольного руху чи жертв репресій. Але досі це зробити непросто, багато людей звертаються за консультаціями до дослідників та запитують у музеях. Так виникла ідея об’єднати наші зусилля та поділитися набутим досвідом", — говорить Ірина Когут, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, організаторка семінару "Як допомогти "відкрити" архів?".

Експерт Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик систематизував позитивні практики пошуку інформації в архівах. Зокрема, він розглянув законодавчу базу, яка регулює доступ до архівної інформації в Україні, структуру архівних установ, де зберігаються документи радянської карально-репресивної системи, та поділився досвідом Центру.

"Щоб знайти інформацію про репресованих родичів, слід звернутися в держархіви областей за місцем народження родичів, галузеві архіви СБУ та МВС. ЦДВР уже давно надає допомогу в пошуку безвісти зниклих чи репресованих громадян, нам пишуть запити на електронну скриньку dostup@cdvr.org.ua. Проте наша мета — створити мережу таких консультаційних центрів по всій Україні", — каже Ігор Кулик, який у 2008-2010 роках керував відділом звернень громадян Архіву СБУ.

У таких центрах громадяни зможуть отримати допомогу в оформленні запитів, відомості про можливі місця зберігання запитуваної інформації, консультацію з можливостей пошуку.

Учасники партнерства також популяризуватимуть тему і сподіваються, що спільними зусиллями сприятимуть виконанню рекомендацій  Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів: "забезпечення обов’язкової можливості для кожного з жителів дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії є невід’ємною ознакою демократії".

Захід відбувся 19 березня в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріали семінару доступні на сайті ЦДВР.

Нагадаємо, ЦДВР у рамках реалізації проекту "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів". Він містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ. Довідник можна завантажити за посиланням.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.