Спецпроект

На Харківщині реконструювали музей доблесті чехів, словаків та українців

До 70-річчя битви під Соколово, на Харківщині, був повністю реконструйований Музей бойового братерства. Капітально відремонтовано приміщення, замінена система опалення, експозиція повністю оновлена.

Про це пише objectiv.tv.

Про реконструкцію повідомив народний депутат України Євген Мураєв (ПР).

"Ми зберегли все краще, що було - це чеканку тих часів, діораму. У планах - повністю відновити кінозал для того, щоб проводити масові екскурсії, в тому числі, демонструвати фільми воєнних років. Основний момент для мене в цій роботі - це виховна функція і відновлення історичної справедливості", - повідомив він.

Всього в музеї знаходиться більше 4 тисяч експонатів. Чеські активісти надали в колекцію музею нові артефакти. За інформацією обласного Департаменту культури і туризму, за весь час існування музею його відвідало більше 2 мільйонів чоловік.

У боях за оборону Соколово проти німецько-фашистських військ прийняв бойове хрещення 1-й батальйон чехословацької армії. 8-9 березня 1943 року батальйон спільно з радянськими військами відбивав численні атаки танків і піхоти ворога.

В ході бою було знищено близько 300 солдатів і офіцерів супротивника, 19 танків і 6 бронетранспортерів. Втрати батальйону склали 112 бійців і командирів загиблими, 106 - пораненими, зазнали втрат також радянські частини, що билися разом з чехословаками.

За мужність і героїзм 84 бійця батальйону були нагороджені радянськими орденами і медалями. Поручникові Отакару Ярошу, першому з іноземних громадян, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Ще 87 бійців отримали чехословацькі ордени і медалі.

Як відомо, більшість бійців чехословацького батальйону складалася з карпатських українців.

 

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.