Шекспір ухилявся від податків?

Британський таблоід The Daily Mail підозрює Шекспіра у несплаті податків.

"Це звучить так, ніби він сам – один з найбільш відразливих персонажів його ж п’эс" - пише видання. "Бард був бізнесменом, що не визнавав правил, наживався на голоді і перебував за крок до ув’язнення" - із таким підзаголовком вийшов матеріал про нові дослідження британських архівістів.

Документи, що були виявлені британськими істориками, свідчать про те, що відомий драматург був найбільшим власником землі та нерухомості у своєму рідному місті.

Хоча Шекспір писав п’єси, які відстоюють права бідних та нужденних, архівні документи стверджують, що у реальному житті він був багатим поміщиком, протизаконно накопичував великі запаси продовольства і в лютому 1598 році постав перед судом за звинуваченням в ухиленні від сплати податків.

Видання цитує Джейн Арчер, літературознавця з університету Aberystwyth: "Існував інший бік натури Шекспіра, який був не тільки блискучим драматургом, але й безжальним бізнесменом, який робив усе, що міг, щоб ухилитися від сплати податків, збільшити прибуток за рахунок найбільш нужденних груп населення. І в той же самий час він писав п’эси про складне становище бідних, щоб розважити їх".

 Як свідчать нові дані, великий бард не соромився наживатися на голоді і вбогості. Судові записи і податкові довідки говорять про те, що Шекспір протягом 15 років закуповував пшеницю, ячмінь і солод, щоб потім продавати втридорога у неврожайні роки.

"За допомогою законних i незаконних угод, - цитує дослідження The Daily Mail, - Шекспір зміг у 1613 році відійти від справ. Він був найбільшим власником землі та нерухомості у своєму рідному місті Стратфорд-на-Ейвоні.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".