В Інтернет викладено карти України (Русі) XVI-XVIII сторіч. ФОТО

З'явився сайт Vkrainа - мультимедійна онлайн-презентація, створена на основі приватної колекції європейських мап XVI-XVIII ст. Колекціонер оцифрував частину своєї колекції старовинних мап, що стосуються території сучасних українських земель.

"Запрошуємо розпочати подорож українськими землями, що в різні часи називалися європейцями Sarmatia, Rvssia, Rossia Rossa, Pays des Cosaques, Terra Cosacurrum, Vkraina, - йдеться на стартовій сторінці. - За сотні років їм вдалося зберегти свою ідентичність і об’єднатися в єдину велику та неподільну Україну, якою ми знаємо її тепер".

Онлайн-презентацію створено на основі приватної колекції Андрія Осадчука, члена правління компанії "Київстар".

Колекціонер надав компанії дозвіл на оцифрування частини своєї колекції, яка наразі налічує близько 200 оригінальних старовинних мап, що стосуються території сучасних українських земель.

 Стартова сторінка

XVI–XVIII ст. — золота доба розвитку нової європейської картографії. В цей час географічні карти мали не лише практичне застосування в освіті та військовій справі, а також відповідали за формування політичного, культурного, географічного образу держави та створювались як окремі мистецькі твори.

Вигляд меню

Кожна мапа — це особливий погляд європейців на територію тогочасної України з усім різноманіттям її поділу, кордонів і назв: від найдавнішого уявлення Птолемея про Сарматію до детального опису України на мапах французького військового інженера Ґійома Левассера де Боплана.

Адреса колекції карт - Vkraina.com.

На сторінках сайту розміщено 34 спеціально відібрані карти у чіткій хронологічній послідовності. До кожної карти колекціонер надав авторські коментарі, які об’єднуються у стислу історію картографування земель України XVI–XVIII ст.

Крім авторських коментарів, добре було би побачити і зауваження фахівців. Бо ось тут, приміром, коментар "Позначено Вишгород, але Києва немає" не відповідає дійсності

Інтернет-користувач може прослідкувати, як змінювалося європейське сприйняття формування, розвитку і статусу українських земель упродовж XVI-XVIII ст.

 Київ написано народною латиною - Chiovia

Колекція формувалася більше п’яти років, переважна більшість її предметів повернулася в Україну з Європи та США.

Дивіться також:

Малоросія - країна, яка не відбулася. КАРТИ

Оновлено веб-проект "Карти міст" - з оцифрованими міськими планами

Знайдено радянські карти 1980-х із планом атаки на Гельсінкі

Інші матеріали за темою "Карти"

Інші матеріали за темою "Інтернет"

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.