В Інституті СНД визнали, що російську мову придумали в Україні

Про це в інтерв'ю "Главкому" заявив російський політолог, який курує український напрямок в Інституті країн СНД, Владімір Жаріхін.

"Вона [російська мова], між іншим, прийшла в наші російські палестини якраз із Києва - тобто з України в Росію", - заявив Жаріхін.

За словами політолога, справедливіше буде "називати російську мову українською, а українську - западенською".

"Граматика" Мелетія Смотрицького (1619 рік), де вперше з'явилися майбутні російські граматичні поняття. Московське видання 1721 року

"І ми в Росії погодимося, що розмовляємо справжньою українською мовою, тому що історично це дійсно так ", - підкреслив Жаріхін.

Як відомо, "батьками" сучасної російської мови росіяни вважають українців Мелетія Смотрицького і Лаврентія Зизанія, які були авторами перших церковнослов'янських граматик.

ІП вітає той факт, що росіяни повертаються до своїх українських витоків. Тільки пану Жаріхіну варто підучити матчастину - в основу сучасної української ліг не "западенський", а наддніпрянський варіант живого народного мовлення Русі-України.

Перший на Русі словник - "Лексис" Лаврентія Зизанія (1596 рік). Ліворуч - книжні церковнослов'янські (нині російські) слова, праворуч - живі руські (українські)

У грудні 2010 року генконсул РФ у Львові заявляв, що на Галичині не було української мови, а її у XX-му сторіччі принесли комуністи.

Читайте також інші матеріали за темою "Мова"

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".