9 травня танків у Києві не буде. Підніматимуть державний прапор

9 травня у столиці відбудеться низка загальноміських заходів до Дня Перемоги, але параду військової техніки не буде.

За повідомленням Київської міськдержадміністрації, День Перемоги розпочнеться з Ритуалу Пам’яті – покладання квітів до могили Невідомого солдата у парку Вічної Слави, а також до пам’ятника героям-танкістам, стели Перемоги, пам’ятника генерала армії Миколи Ватутіна.

У Національному палаці мистецтв "Україна" для ветеранів війни та праці, представників громадськості з регіонів України відбудеться урочистий концерт зірок української сцени.

Крім того, о 9:00 на Майдані Незалежності розпочнеться церемонія підняття Державного прапора України за участю міністра оборони Павла Лебедєва.

Хрещатиком пройдуть військові оркестри. Також відбудеться військово-історична хода МГО "Червона зірка".

З 11:00 на головній площі країни розпочнеться творчий марафон – виступи колективів з усіх областей України, які триватимуть протягом усього дня.

О 20:00 відбудеться святкова концертна програма Київського муніципального духового оркестру, після якого виступатиме колектив Національного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, а також Ансамблю пісні й танцю Збройних Сил України.

Завершиться святкування Дня Перемоги феєрверком о 21:45.

На території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни" 9 травня відбудеться церемонія запалення Вогню Слави та покладання гірлянди Військової слави "Вклонімося великим тим рокам!".

Там також запланована концертна програма "Пісні Перемоги".

Після урочистостей за частуванням "солдатською кашею" ветерани матимуть можливість поспілкуватися з фронтовими товаришами.

Цього року відзначається 68 річниця завершення Великої Вітчизняної Війни.

КМДА нагадує, що до цієї дати майже 77 тисяч ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань отримають одноразову адресну матеріальну допомогу на загальну суму близько 37,2 млн. грн.

УП.Київ

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.