Спецпроект

У Копенгагені згорів відомий Музей свободи

Музей датського опору 1940-1945 років знищений пожежею вночі 28 квітня.

Про це пише unian.net.

Загоряння спалахнуло вночі у кафе на вході в музейний комплекс. Вогонь швидко перекинувся на інші будівлі. У гасінні брали участь близько 50 пожежних.

Пожежа викликала сильне задимлення в усьому кварталі. "Через мідний дах всередині зберігається сильний жар, і тому там не можна перебувати, - сказав начальник бригади пожежників Копенгагена Ян Серенсен. - Дах буде знято підйомним краном. У цілому комплексу завдано сильних збитків, повністю вигоріло дві третини музею. Швидше за все, він буде знесений і потім відбудований заново".

"Пожежникам і співробітникам музею вдалося винести практично всі цінні документи, фотографії та інші експонати, - повідомив прес-аташе музею Хенрік Шиллінг. - Нещастя сталося за тиждень до святкування Дня визволення Данії від гітлерівської окупації 5 травня, до якого в музеї завжди були приурочені урочисті заходи".

Музей боротьби датського опору 1940-1945 років, який тут називають Музеєм свободи, був відкритий в 1957 році і знаходиться біля входу у фортецю Кастеллет, де розміщується ряд військових установ. Він був створений учасниками опору, переданий державі і сьогодні є складовою частиною Національного музею.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.