Чехія підтримає Меджліс у поверненні статусу

Перший віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Чеської Республіки Карел Шварценберг прийняв делегацію кримських татар, яку очолив голова Меджлісу та колишній радянський дисидент Мустафа Джемілєв.

Про це повідомляє посольство Чехії в Україні.

Голова Меджлісу попросив міністра про підтримку в організації міжнародної конференції, яка мала би займатися питаннями юридичної позиції кримських татар, їхніх представництв у місцевих органах державної влади, доступу до навчання національною мовою та сільськогосподарських угідь та іншими питаннями, які залишаються невирішеними двадцять років після їхнього повернення з депортації в Центральній Азії.

Міністр Шварценберг висловив занепокоєння найновішими проявами національної та релігійної нетерпимості в Криму та підтримав зусилля Меджлісу, які вважає законною та демократичною репрезентацією корінних жителів Криму, щодо організації Міжнародного форуму, який мав би вирішити питання статусу кримських татар.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.