Азаров вважає, що жалоба на День Перемоги - ознака нацизму

Оголошення Львівською й Івано-Франківською міськрадами 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні шкодить євроінтеграції України.

Про це заявив прем'єр-міністр Микола Азаров журналістам у Києві у вівторок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Міськради ухвалюють рішення, які виходять за рамки їхньої компетенції. Хто їм дозволив установлювати чи скасовувати суспільно-національні свята?", - обурився він.

"У жодній європейській країні таке неможливо. Про яку євроінтеграцію говорити там, де органи самоврядування порушують чинну Конституцію й законодавство?", - заявив Азаров.

Прем'єр упевнений, що 9 травня "завжди було і буде великим святом", оскільки ця перемога заклала основи розвитку цивілізації на десятиріччя вперед.

"У нас є День жалоби. Це 22 червня, коли на нас звалилося таке страшне лихо, і тому в цей день ми схиляємо голови і тужимо", - зазначив Азаров.

"А 9 травня було, є й буде великим святом. І нікому не дозволено самостійно змінювати рішення, ухвалені на державному рівні", - заявив він.

"Ще одне хочу сказати – так, вони тужать, бо є духовними спадкоємцями цієї людиноненависницької ідеології, і тому ми зробимо все, щоб ці паростки нацизму в нашій країні не проростали", - пригрозив Азаров.

Як відомо, 25 квітня Івано-Франківська міська рада оголосила на території міста 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні й заборонила розміщувати символіку неіснуючих і невизнаних держав (воєнізованих формувань) на будинках і спорудах підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в Івано-Франківську.

Аналогічне рішення увалила Львівська міськрада.

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села