Спецпроект

Влада знайшла гроші на меморіал жертвам Голодомору в США - Герман

Влітку 2013 року розпочнеться спорудження меморіалу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. у Вашингтоні.

Місце в центрі столиці США було виділене для України американським урядом, повідомила нардеп від Партії Регіонів Ганна Герман у прямому ефірі Радіо Свобода.

За словами Герман, вона особисто схвалила обраний проект разом із представниками української діаспори, які звернулися до неї з метою донести це питання до президента України.

"Ми переглянули ті проекти і той основний проект, який переміг – чудовий проект, один із кращих проектів меморіалів у світі, – заявила депутатша. - Коли я повернулася до Києва, я поінформувала президента України: якщо Україна не приступить до будівництва пам’ятника до осені, вона втратить цю можливість".

За словами Герман, Віктор Янукович зробив усе, щоб знайти потрібні кошти, оскільки бюджет уже сформований: "Це 2 мільйони доларів. І дуже велику активність у допомозі цій справі проявив Сергій Володимирович Льовочкін".

Ініціювання будівництва меморіалу відбулося ще за президентства Віктора Ющенка.

Дивіться також: "Екскурсія Меморіалом пам'яті жертв Голодомору у Києві. ФОТО"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.