МЗС має претензії до генконсула РФ, який образив кримських татар

МЗС України викликало старшого радника посольства Росії в Україні, щоб висловити занепокоєння некоректними висловлюваннями генконсула РФ у Сімферополі на адресу кримськотатарського народу.

Про це повідомляється на офіційному сайті МЗС.

Представнику посольства Росії було наголошено, що кримськотатарське населення є невід’ємною складовою частиною багатонаціонального українського суспільства.

"До цього часу зберігає чинність угода з питань, пов’язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів, підписана у Бішкеку 9 жовтня 1992 р. і ратифікована Росією, - йдеться в заяві. - Тому МЗС України виходить з того, що офіційна позиція РФ визначається положеннями зазначеної угоди, а не думкою російського консульського агента".

МЗС України сподівається, що МЗС РФ та російська влада дадуть належну оцінку висловлюванням генконсула Владіміра Андрєєва - "як у частині артикуляції офіційної позиції Росії, так і корегування предмету його професійної діяльності".

Як відомо, генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ

Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров закликав владу України заявити про небажаність перебування Андрєєва на території України, назвавши висловлювання консула "фашиствуючими".

Кримські татари планують 23 травня провести пікет протесту біля генерального консульства Росії в Сімферополі.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.