Перепоховають 600 людей, яких вважають жертвами НКВД. ОНОВЛЕНО

У с. Пшеничники (Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл.) 9 травня перепоховають ексгумовані останки понад 600 осіб, убитих співробітниками Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) у 1939-1941 рр.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на "Інтерфакс".

"9 травня відбудеться, за ініціативою нашої обласної організації Всеукраїнського товариства "Меморіал", вшанування та перепоховання у селі Пшеничники Тисменицького району останків жертв НКВСтських масових репресій", - повідомив на сесії Івано-Франківської облради її голова Василь Скрипничук.

Він уточнив, що захід розпочнеться о 12:00.

Директор обласного комунального підприємства "Пам'ять", голова фракції ВО "Свобода" Василь Попович на сесії повідомив, що експертизу людських останків в Пшеничниках проводив незалежний судмедексперт.

"Є свідчення у тодішніх українських газетах за 40-ві роки. Коли прийшли німці, вони відкрили камери і камери були повністю завалені людським одягом. І знайшли там електричний стілець, який використовували. Тобто це ті люди, які жили в центральній частині міста, їх виселили і знищили через те, що тодішнім радянським, які зайшли у 1939 році, ніде було жити. І там, можливо, не тільки були українці. Але це люди, які знищені в той час", - розповів В.Попович.

Активісти Івано-Франківської облорганізації всеукраїнського товариства "Меморіал" імені Василя Стуса почали розкопки у Пшеничниках у 2010 році. На ексгумованих останки людських тіл немає вогнепальних поранень, і вони всі без одягу.

За даними "Меморіалу", це мешканці тодішнього Станіслава (нині - Івано-Франківськ), яких підрозділи НКВС знищили у 1939-1941 рр. Тіла захоронені досить недбало. Найменша глибина 20 см, найбільша - 70 см.

У кістках знаходять гаки, цвяхи і тому подібні речі. Пошуковці знаходять навіть окремі черепи, з чого роблять висновок, що людям відрубували голови.

Питання істориків викликає велика як для поховань НКВД площа могили і відсутність куль у людських останках.

Заступник голови ОДА Роман Іваницький, який очолює комісію з перепоховання, повідомив, що експерти з Івано-Франківського національного медичного університету вважають поховання під Пшеничниками поселенням трипільської культури.

"В програму дослідження були включені такі методи: мікробіологічний, анатомічний, механічний, морфологічний, рентгенографічний, мікроскопічний, мікрометричний, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, - процитував чиновник експертів. - Кісткові рештки перебували в землі в різний період часу: одні  з них — декілька століть: не менше 500 років; окремі взірці — декілька тисячоліть".

Експерт-криміналіст Омелян Левицький, для якого поховання в Пшеничниках стало 68-ю експертизою масових поховань сталінських часів, так прокоментував висновки медиків: "Щодо Пшеничників, то зауважу лишень, що не знаю про випадки пломбування зубів трипільцям. Але припускаю".

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.