Спецпроект

На Прикарпатті відкопали поховання жертв НКВД (обережно, ФОТО)

За рік у селі Пшеничники Тисменицького району відкопали близько 200 скелетів людей, які - на думку товариства "Меморіал" - стали жертвами НКВС. Серед недбало захоронених на глибині 20-70 см людей - діти і навіть матір із немовлям.

ІП вже писала про жахливу знахідку у селі Пшеничники Тисменицького району Прикарпаття, де вже другий рік знаходять останки закатованих людей. Івано-франківський "Репортер" зробив фоторепортаж з цього страшного місця.

Нагадаємо, ще у минулому році обласне товариство "Меморіал" віднайшло це масове поховання. Тоді виявили останки 170 тіл, із них 40 дитячих.

Цього року, щойно дозволили погодні умови, розкопки відновили. Результат двотижневої роботи - ще 50 останків. Тож кількість жертв уже вже перевищила дві сотні.

Для судмедексперта-криміналіста Омеляна Левицького це теж 68-і розкопки. У 1989-му він був серед тих, хто проводив дослідження в урочищі Дем'янів Лаз під Івано-Франківськом. Тоді у трьох могилах знайшли останки понад півтисячі людей.

Дем'янів Лаз - галицька Биківня

В урочищі Підгородище біля Пшеничників, як зізнається Омелян Левицький, працювати тяжче. "Розміри цієї ділянки розкопок величезні. В Дем'яновому Лазі - 144 квадратні метри, у трьох ямах. А тут - 4 тисячі квадратних метрів, 40 арів землі. Дем'янів Лаз у 28 разів менший від Пшеничників. Таку масу ґрунту "перелопатити" - це велика праця", - каже він.

"Ще з часів розкопок у Дем'яновому Лазі люди нам говорили, що у напрямку Тисмениці вивозили машинами жертв, яких розстрілювали у тюрмах НКВД (Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР - ІП), - розповідає голова правління івано-франківського "Меморіалу" Степан Каспрук. - Власне ми це взяли на озброєння і довгий час шукали те місце".

Розкопки у Пшеничниках, травень 2011 року

Василь Тимків, який очолював групу дослідників, розповідає: "Це село давно вже зацікавило нас, багато вихідців з нього були учасниками визвольної боротьби, і ми часто навідувалися туди збирати спогади. І натрапили на один досить цікавий і дивний факт - виявляється, що у цьому селі з 1939-го по 1941 рік перебував гарнізон НКВД. А у цей період гарнізони НКВД фактично не розташовувалися по селах".

Проведення розкопок

Науковці почали цікавитись у старожилів, чим займались енкаведисти. "І от, збираючи свідчення очевид­ців, ми натрапили на жахливі речі - у село везли вбитих людей, були там і ще живі, - говорить Тимків. - Співставили різноманітні свідчення та приблизно окреслили місце. Використовуючи сучасну техніку, натрапили на захоронення. Це урочище Підгородище, воно знаходиться на околиці села".

Матір з дитиною

Коли почали розкопки, то виявилося, що тіла захоронені досить недбало. Найменша глибина 20 см, найбільша - 70 см. Знайшли й тіла дітей.

"Нещодавно виявили тіло матері, яка обіймає свою дитину", - зазначив Тимків. У кістках знаходять гаки, цвяхи і тому подібні речі. Пошуковці знаходять навіть окремі черепи. Це дозволяє припустити, що енкаведисти відрубували голови окремих жертв.

 Убиті 70 років тому люди

Чого не знайшли дослідники, так це решток одягу. Тож прийшли до висновку, що людей ховали голими.

За словами науковців, це пояснює той факт, що в червні 1941 року було виявлено величезні скирти одягу в Станіславській (Івано-Франківській - ІП) тюрмі, яку енкаведисти поспіхом покинули перед приходом німців. Серед того одягу було дуже багато гуцульського національного вбрання.

У Пшеничниках тривають розкопки

Голова обласного "Меморіалу" Степан Каспрук сумнівається, що за сьогоднішньої ситуації в країні такі дослідження матимуть державну підтримку. Щоправда, на Прикарпатті деяке фінансування забезпечується завдяки обласній програмі пошуку та перепоховання жертв тоталітарних режимів.

Зараз на розкопках в основному працюють члени обласного "Меморіалу" та семінаристи.

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Найбільш палкі суперечки точаться довкола грамоти П. Скоропадського про федерацію України з Росією.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.