"РЕГІОНАЛИ" ХОЧУТЬ ЗМІНИТИ ВІК ЯЛТИ

Керівництво Ялти має намір змінити рік, з якого ведеться літочислення міста, щоб yрахувати середньовічний період історії Ялти - в результаті місто "постарішає" більш ніж на 500 років.

Про це заявив секретар Ялтинської міськради, кандидат від Партії регіонів на виборах мера міста Сергій Ілаш, повідомляє прес-служба Кримської організації ПР.

"Ялті цього року виповниться 175 років, але це дата умовна, - зазначив "регіонал". - За результатами археологічних розкопок, люди жили тут тисячі років тому, а перші письмові згадки про Ялту припадають на XI-те століття".

За словами Ілаша, міська влада планує змінити офіційну дату заснування міста, наблизити її до історичних реалій.

Свою заяву в.о. мера зробив на відкритті виставки "Золота скарбниця: скарби еллінів, римлян і готів" у Ялтинському історико-літературному музеї.

В експозиції, яка займає окремий зал, представлені золоті та срібні прикраси, монети та предмети побуту, знайдені при розкопках святилищ і могильників на Південному березі Криму.

 Найстарішим експонатам колекції майже 3 тисячі років

Ілаш пообіцяв, що музей "буде розширений до повноцінного історико-краєзнавчого музею".

"У запасниках музею зберігаються ще 150 тисяч об'єктів культурної спадщини, сотні найцінніших експонатів", - заявив кандидат.

Дивіться також інші матеріали за темою "Крим"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.