У Києві і Дніпропетровську вшанують солдатів Червоної Армії та УПА

8 травня Спілка української молоді в Україні разом з усіма небайдужими людьми відзначатиме День пам’яті та єднання, що приурочений вшануванню полеглих у Другій світовій війні.

Саме 8 травня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам, повідомляє сайт ініціативи.

Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної Армії, так і в Українській Повстанській Армії і дивізії "Галичина", тож актуальнішим за "танці на кістках" у чергову річницю світової перемоги над нацизмом є єднання у скорботі за загиблими.

Ті, хто воював, потребують нашої уваги та пам’яті. Активісти вирішили поєднати ці цінності і провести в містах Сходу та Центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

Організатори: Спілка української молоді (СУМ)

Час і місце:

Київ:  вул. Інститутська, 1 (біля Жовтневого палацу), 8 травня, 13:00;

Дніпропетровськ: Хода від Європейської площі до парку Калініна, 8 травня, 16:00.

Контактна особа: Павло Подобєд, 093 725 67 45

Дні пам'яті та примирення — 8 травня і 9 травня присвячені пам'яті жертв Другої світової війни. Їх відзначають щороку, починаючи з 2005-го. Проголошені Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі.

Резолюція пропонує державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря

Валентина Романюк: «Ми маємо пишатися Анною Валентинович»

10 квітня 2010 року під Смоленськом сталася авіакатастрофа польського президентського літака, внаслідок якої загинули всі 96 пасажирів і члени екіпажу, зокрема, президентська пара – Лех і Марія Качинські. Серед загиблих була й легенда «Солідарності» – Анна Валентинович. Незабаром після її смерті стало відомо про її українське походження