У Києві і Дніпропетровську вшанують солдатів Червоної Армії та УПА

8 травня Спілка української молоді в Україні разом з усіма небайдужими людьми відзначатиме День пам’яті та єднання, що приурочений вшануванню полеглих у Другій світовій війні.

Саме 8 травня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам, повідомляє сайт ініціативи.

Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної Армії, так і в Українській Повстанській Армії і дивізії "Галичина", тож актуальнішим за "танці на кістках" у чергову річницю світової перемоги над нацизмом є єднання у скорботі за загиблими.

Ті, хто воював, потребують нашої уваги та пам’яті. Активісти вирішили поєднати ці цінності і провести в містах Сходу та Центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

Організатори: Спілка української молоді (СУМ)

Час і місце:

Київ:  вул. Інститутська, 1 (біля Жовтневого палацу), 8 травня, 13:00;

Дніпропетровськ: Хода від Європейської площі до парку Калініна, 8 травня, 16:00.

Контактна особа: Павло Подобєд, 093 725 67 45

Дні пам'яті та примирення — 8 травня і 9 травня присвячені пам'яті жертв Другої світової війни. Їх відзначають щороку, починаючи з 2005-го. Проголошені Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі.

Резолюція пропонує державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".