У Києві говоритимуть про військову історію Речі Посполитої XVII сторіччя

Посольство Республіки Польща в Україні запрошує до участі в Українсько-Польському круглому столі істориків XVII сторіччя.

Про це ІП повідомили у посольстві Польщі.

"Великі історичні річниці, які припадають на цей рік - 330 років Битви під Віднем та 340 років Хотинської битви, є прекрасною нагодою для проведення дискусії на тему польської і української збройної історії XVII століття", - зазначають у посольстві.

Фахове обговорення обох історичних річниць буде присвячене проблематиці спільної військової історії та більш широким аспектам польської і української історії XVII століття, в тому числі її європейського контексту.

Час і місце заходу: 27 червня 2013 року oб 11:00 у посольстві Польщі в Україні (Київ, вул. Ярославів Вал, 12).

У дискусії візьмуть участь відомі українські і польські науковці – фахівці у галузі військової та загальної історії:

Модератор: професор Наталія Яковенко, кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія"

Учасники:

Д-р н. Тарас Чухліб – Інститут історії України, Національна академія наук України

Канд.наук Олексій Сокирко – доцент Кафедри давньої та нової історії України Національного університету ім. Т. Шевченка

Іван Гаврилюк – аспірант Кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія" та аспірант Історичного інституту Варшавського університету

Проф., д-р н. Мірослав Нагєльскі – декан Історичного інституту Варшавського унівесритету

Д-р н. Радослав Сікора – викладач в Академії Військово-морського флоту в м. Гдиня

Збігнєв Гундерт – аспірант Історичного інституту Варшавського університету.

Для того, щоб узяти участь у конференції, потрібна реєстрація - пишіть на електронну пошту Aleksander.Kowalewski@msz.gov.pl до 25 червня 2013 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Річ Посполита"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.