АНОНС: дискусія з Наталею Старченко "Подолати розрив української історії, або Апологія української Речі Посполитої"

Авторитетна історикиня Наталя Старченко досліджує життя української шляхти на межі 16–17 століть. Також пані Наталя – популярна фейсбук-блогерка, чиї історичні оповідки збирають десятки коментарів. Глобальну історію вона розкриває через історії людей, які жили кілька сотень років тому

Карантинні дописи Наталі Старченко переросли у працю "Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію", яка цього року вийшла у видавництві Laurus. Це 105 історій про наше минуле, основним джерелом для яких стали судові книги часів Речі Посполитої. Читач не лише дізнається про давні події, а й шукатиме справедливість разом із персонажами.
 
18 листопада Наталя Старченко представить свою книжку в Національному музеї історії України – МІСТ, а також подискутує з відвідувачами на тему: "Подолати розрив української історії, або Апологія української Речі Посполитої".
Зустріч відбудеться в лекційному залі на третьому поверсі Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2). Після дискусії можна буде придбати видання "Українські світи Речі Посполитої".
Початок події о 16:00. Тривалість — півтори години.
Вхід безкоштовний за умови попередньої реєстрації. Вхід до музею можливий лише з документом, що підтверджує вакцинацію, чи з негативним ПЛР-тестом на COVID-19.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".