У тернопільському музеї виставили шаблю короля Яна III Собеського

Шаблю короля Речі Посполитої XVII століття Яна III Собеського, яка десятиліттями зберігалась у сховищах Тернопільського обласного краєзнавчого музею, тепер можуть побачити відвідувачі

Про це повідомив завідувач відділу давньої історії музею Олег Гаврилюк.

 

"Історія цього збройного раритету досить цікава. У 1683 році турки оточили Відень. Імператор Священної Римської імперії Леопольд І звертається до Яна III Собеського – допоможіть. І ось військовий загін, який, між іншим, формувався у найстарішому місті нинішньої Тернопільщини – Теребовлі - ми маємо про це документи, а ще загони зі Снятина, пішли до Львова.

Це були два загони руської шляхти, яка у Львові об'єдналася із польською шляхтою. Далі – похід у напрямку Варшави і на Відень. Там у вересні 1683 року війська Собеського розбили турків. І за цей подвиг імператор наказав виготовити оцю шаблю", - розповів Гаврилюк.

Іменний збройний раритет, як вважається, виготовлений із дамаської сталі, помістили у спеціальну нішу із броньованим склом. На лезі шаблі вигравірувані обриси золотого вершника і напис латинською мовою: "За перемогу під Віднем. 1683 рік". Тут же поміщено монети та оригінальні медалі із зображенням монарха Яна III Собеського.

Король Ян ІІІ Собеський народився у 1629 році в середньовічному Олеському замку. Його батько Якуб Собеський - уродженець Жовкви на Львівщині й учасник походу Сагайдачного на Москву. Мати – донька руського воєводи, нащадка боярина.

Ян ІІІ Собеський зажив слави рятівника європейської християнської цивілізації від турецької навали. Саме після Віденської битви Османська імперія почала невпинно втрачати свою могутність.



Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.