На Черкащині на постамент від Кірова встановили погруддя Гонти

У Черкаській області в селі Жаботин Кам’янського району погруддя гайдамаці, ватажку Коліївщини Іванові Гонті встановили на постамент, що залишився від пам’ятника комуністу Сергію Кірову.

Про це повідомляє газета "Козацький край".

Селяни у Жаботині відкрили пам’ятник ватажкові Коліївщини, використавши музейний експонат і постамент, що залишився від знищеного стихією пам’ятника більшовику.

Після розформування сільського краєзнавчого музею, з Жаботина до Кам’янки вивезли усі експонати, окрім бюстів ватажків Коліївщини Гонти і Залізняка – вони залишилися у сільській раді. 1993 року бюст Залізняка встановили біля сільського клубу на спеціально спорудженому постаменті.

За 20 років через дорогу від Залізняка поставили і бюст Гонті. Як повідомляє видання, демонтаж пам’ятника Кірову не був політичною акцією - його демонтували після того, як кілька років тому в тріщини у його гіпсовій голові натекла вода і, замерзнувши серед зими, розірвала голову - "символічно, як куля, випущена в Кірова у 1934 році".

Іван Гонта був одним з керівників Коліївщини [селянського антипольського повстання, яка почалося з Холодного Яру на Черкащині - ІП] в 1768 році. Його було видано полякам і засуджено особливим церковним трибуналом. Після десятиденних тортур Гонті винесли смертний вирок.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.