У Києві - виставка фото епохи застою. Фотограф розшукав і персонажів

Міжнародний фестиваль візуальної культури "Візії" представляє головну фестивальну виставку – "Дзеркало Архіву" німецького документаліста Бурхарда фон Хардера.

Про це повідомляє PhotoCult.

"Дзеркало Архіву" – це колекція пошкоджених негативів часів холодної війни, які були знайдені у покинутій будівлі колишньої комуністичної газети Вінниці, та за допомогою яких автор проекту відтворює образ епохи, що переломлений крізь призму історичних та матеріальних спотворень.

Одна з тисяч фотографій, знайдених фон Хардером

І як справжній дослідник, Бурхард фон Хардер також знаходить і людей, зображених на негативах, що розповідають свої історії…

Час і місце: 18 червня о 19:00. Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва (вул.Щорса, 18Д).

"Якимось незбагненним чином, ці знімки до щему живі – попри всю їхню канонічну "прилизаність", і попри всю, хоч як рівненько розгладжену, неприховану вбогість схованої за ними дійсности, - зазначає Оксана Забужко в анотації до проекту. - Є люди, живі й неповторні, що виглядають одночасно і вродливими – і дивно беззахисними під "рентґенівським" оком художника".

Крім виставки фотографій та негативів - а також відео-інтерв’ю із розшуканими мешканцями Вінниці - автор представить документальний фільм "Зарубцьовано – кожна миля смуги смерті" (режисер та оператор Бурхард фон Хардер) та слайд-шоу із десяти тисяч вінницьких негативів.

19 червня о 19:00 відбудеться творча зустріч з Бурхардом фон Хардером, на якій він розкаже про свої дослідження історичних зв’язків між Україною та Німеччиною, представить книги з архівними негативами, а також відповість на запитання слухачів.  

Години работи виставки: 18 червня – 01 липня 2013 року, з 10:00 до 18:00 щоденно, крім понеділка.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.