У Києві - виставка фото епохи застою. Фотограф розшукав і персонажів

Міжнародний фестиваль візуальної культури "Візії" представляє головну фестивальну виставку – "Дзеркало Архіву" німецького документаліста Бурхарда фон Хардера.

Про це повідомляє PhotoCult.

"Дзеркало Архіву" – це колекція пошкоджених негативів часів холодної війни, які були знайдені у покинутій будівлі колишньої комуністичної газети Вінниці, та за допомогою яких автор проекту відтворює образ епохи, що переломлений крізь призму історичних та матеріальних спотворень.

Одна з тисяч фотографій, знайдених фон Хардером

І як справжній дослідник, Бурхард фон Хардер також знаходить і людей, зображених на негативах, що розповідають свої історії…

Час і місце: 18 червня о 19:00. Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва (вул.Щорса, 18Д).

"Якимось незбагненним чином, ці знімки до щему живі – попри всю їхню канонічну "прилизаність", і попри всю, хоч як рівненько розгладжену, неприховану вбогість схованої за ними дійсности, - зазначає Оксана Забужко в анотації до проекту. - Є люди, живі й неповторні, що виглядають одночасно і вродливими – і дивно беззахисними під "рентґенівським" оком художника".

Крім виставки фотографій та негативів - а також відео-інтерв’ю із розшуканими мешканцями Вінниці - автор представить документальний фільм "Зарубцьовано – кожна миля смуги смерті" (режисер та оператор Бурхард фон Хардер) та слайд-шоу із десяти тисяч вінницьких негативів.

19 червня о 19:00 відбудеться творча зустріч з Бурхардом фон Хардером, на якій він розкаже про свої дослідження історичних зв’язків між Україною та Німеччиною, представить книги з архівними негативами, а також відповість на запитання слухачів.  

Години работи виставки: 18 червня – 01 липня 2013 року, з 10:00 до 18:00 щоденно, крім понеділка.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.