Вийшла книга спогадів Семена Глузмана про табірну молодість

Правозахисник, дисидент і політв’язень радянських часів Семен Глузман презентував свою автобіографічну книгу "Малюнки по пам'яті або Спогади відсидента".

Він наголосив: тема політв’язнів в Україні досі не розкрита, повідомляє Радіо Свобода.

У творі Глузман пригадує місяці життя у тюрмі КГБ в Києві, думки, звуки і світ таборів з обличчями друзів, недосяжним лісом навкруги і гіркотою відібраної молодості. Цю книгу він починав писати ще 1989 року.

"Я відчув, що якщо цього не зроблю, то мене не пробачать мої мертві друзі, - сказав дисидент. - Коли я читаю деякі спогади моїх побратимів по ГУЛАГу, то відчуваю, що сидів в іншій країні і в інших таборах".

Сьогодні Глузман є президентом Асоціації психіатрів України і учасником руху "Першого грудня".

Книга умовно поділена на дві частини: тюремні спогади  та есеї, присвячені друзям. У спогадах Семена Глузмана Василь Стус, Сергій Ковальов, Валерій Марченко та багато інших дисидентів представлені не мучениками чи героями, а пересічними людьми, що мали нещастя народитися і жити у країні тоталітарної брехні, але разом з тим і мужньо їй протистояти.

"Мені було дуже важливо залишити свої суб’єктивні спогади про людей, які мене оточували, які вчили мене не дидактикою, а вчили тим, що просто жили поряд, - зазначає автор. - Це були "25-річники", солдати УПА, це були "Лісові брати" з Прибалтики. Це гірка правда, але повірте, я справді тоді був щасливий, незважаючи на карцери і голодування".​​

"Це книга-пересторога, бо те, що було недавно, 20-30 років тому, може настати післязавтра чи завтра, - зазначив видавець книги Дмитро Бураго. - Межа між тоталітарним і не тоталітарним співіснуванням людей дуже мала і переступити її дуже легко в ім'я якоїсь ідеї".

Політв'язнем психіатр Семен Глузман став у 26 років. Його "провина" полягала в тому, що він провів чесну професійну експертизу опального радянського генерала Петра Григоренка – жертви каральної радянської психіатрії.

Глузман довів, що Григоренко повністю здоровий, а відтак у психіатричній лікарні утримується незаконно. Принциповість і чесність лікаря коштувала йому 7 років таборів і 3 роки заслання.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.