За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

Шевченківський районний суд Києва в особі судді Слободенюка визнав винними громадян, які руйнували пам’ятник керівнику партії більшовиків (Російська імперія) і лідеру більшовицької революції 1917 року Володимиру Леніну на бульварі Шевченка у Києві.

Про це повідомляє УП із посиланням на прес-службу партії "Свобода".

Миколі Коханівському присуджено 3 роки обмеження волі з відтермінуванням 2 роки, голові Дубровицької районної організації ВО "Свобода" (Рівненщина) Олександрові Задорожному,  Андрієві Тарасенку, Богданові Франту та Іванові Срібному – по 2 роки обмеження волі з відтермінуванням 2 роки.  

Націоналісти оскаржуватимуть вирок в апеляційному суді.

Як відомо, у ніч на 30 червня 2009 року п'ятеро активістів організацій "Конгрес українських націоналістів" і "Тризуб" ім. Степана Бандери відбили ніс і кисть лівої руки в пам'ятника Леніну.

Щодо них порушили кримінальну справу, звинувативши в хуліганстві й пошкодженні монумента національного значення.

Однак 30 жовтня Шевченківський районний суд Києва зняв друге обвинувачення, оскільки в матеріалах справи не знайшлося документів, що підтверджують національний статус пам'ятника, але обвинувачення в хуліганстві залишив у силі.

З 2011 року активісти Компартії охороняють пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві.

Хроніку руйнування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.