Спецпроект

Найбільший багатій світу разом із Маркесом і Кінгом відкрив музей

Мексиканський мільярдер Карлос Слім (Carlos Slim), який є найбагатшою людиною в світі за версією Forbes, відкрив у Мехіко музей живопису і присвятив його дружині.

Музей Соумайя (Soumaya Museum) названий на честь померлої в 1999 році дружини Сліма, яка народила йому шістьох дітей і допомагала збирати колекцію живопису, яка наразі налічує близько 66 тисяч робіт.

У церемонії відкриття музею взяли участь президент Мексики Феліпе Кальдерон, письменник Габріель Гарсіа Маркес і телеведучий Ларрі Кінг, який назвав дітище Сліма "одним з кращих музеїв живопису в світі".

Експозиція музею розташована на площі 6800 квадратних метрів і включає в себе роботи як мексиканських художників - Дієґо Рівєри (Diego Rivera) і Руфіно Тамайо (Rufino Tamayo), так і великі зібрання європейського живопису.

Серед інших тут представлені шедеври Тінторетто, Ель Греко, Рубенса, Моне, Ренуара, Ван Гога, Матісса, Далі і Міро. Також у музеї зібрана найбільша за межами Франції колекція робіт скульптора Огюста Родена.

Карлос Слім, чий статок наразі оцінюється в 32 мільярди фунтів (понад 50 мільярдів доларів), розбагатів, працюючи у сфері телекомунікацій. На частку оператора Telcel, що належав Сліму, припадає близько 70 відсотків абонентів у Мексиці.

Дивіться також інші матеріали за темами "Мексика" та "Живопис"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.