У Сумах знесуть два пам'ятники Леніну

Депутати Сумської міськради прийняли рішення демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

Про це повідомляють "Подробности" із посиланням на "Сегодня".

"Управлінню капітального будівництва здійснити роботи з демонтажу пам'ятника-погруддя Леніну по вулиці Миру, 28 і пам'ятника, який розташований в урочищі Дуровщина", - йдеться у рішенні, за яке проголосував 51 із 70 присутніх у сесійній залі депутатів.

Згідно з рішенням, пам'ятник-бюст буде переданий "на відповідальне зберігання міському комітету КПУ", а пам'ятник з урочища Дуровщина – переплавлений.

Обговорення та голосування цього питання супроводжувалося вигуками "Ганьба!" з боку численних представників КПУ, які прибули на сесію. Міський голова Геннадій Мінаєв порадив їм створювати ініціативну групу зі збору підписів за відставку мера.

Нагадаємо, у квітні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Леніна, встановленого біля будинку культури "Хімік". На його місці планується встановити пам'ятник засновникові міста Суми – козацькому полковнику Герасимові Кондратьєву.

У лютому 2013 року Сумська міськрада більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення у місті всіх пам'ятників Ленінові.

Дивіться також інші матеріали про встановлені і знищені пам'ятники Леніну в Україні

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.