У Сумах знесуть два пам'ятники Леніну

Депутати Сумської міськради прийняли рішення демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

Про це повідомляють "Подробности" із посиланням на "Сегодня".

"Управлінню капітального будівництва здійснити роботи з демонтажу пам'ятника-погруддя Леніну по вулиці Миру, 28 і пам'ятника, який розташований в урочищі Дуровщина", - йдеться у рішенні, за яке проголосував 51 із 70 присутніх у сесійній залі депутатів.

Згідно з рішенням, пам'ятник-бюст буде переданий "на відповідальне зберігання міському комітету КПУ", а пам'ятник з урочища Дуровщина – переплавлений.

Обговорення та голосування цього питання супроводжувалося вигуками "Ганьба!" з боку численних представників КПУ, які прибули на сесію. Міський голова Геннадій Мінаєв порадив їм створювати ініціативну групу зі збору підписів за відставку мера.

Нагадаємо, у квітні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Леніна, встановленого біля будинку культури "Хімік". На його місці планується встановити пам'ятник засновникові міста Суми – козацькому полковнику Герасимові Кондратьєву.

У лютому 2013 року Сумська міськрада більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення у місті всіх пам'ятників Ленінові.

Дивіться також інші матеріали про встановлені і знищені пам'ятники Леніну в Україні

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.