У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ. Кожедуба замість Чкалова, Гонгадзе замість Лазо

З 1 червня вступило в силу рішення Луцької міської ради № 16/6 (2011 року) "Про перейменування вулиць міста Луцька".

Про це повідомляє "Слово Волині".

Рішення про перейменування прийнято з метою впорядкування існуючих назв вулиць міста Луцька, враховуючи звернення та пропозиції громадськості міста та відповідно до законодавства України.

Перейменовано такі вулиці:

   вул. Бабушкіна на вул. Шпитальна;

   вул. Горького на вул. П’ятницька гірка;

   вул. Доватора на вул. Християнська;

   вул. Кірова на вул. Петра Болбочана;

   вул. Колгоспна на вул. Садова;

   пров. Колгоспний на пров. Садовий;

   вул. Котовського на вул. Холодноярська;

   вул. Краснодонців на вул. Князів Острозьких;

   вул. Куйбишева на вул. Олексія Шума;

   вул. Невського на вул. Цукрова;

   вул. Олега Кошового на вул. Балківська;

   вул. Орджонікідзе на вул.Митрополита Андрея Шептицького;

   вул. Пролетарська на вул. Рогова;

   вул. Радгоспна на вул. Григорія Гуляницького;

   вул. Свердлова на вул. Покальчуків;

   вул. Тухачевського на вул. Андрія Марцинюка;

   вул. Тюленіна на вул. Петра Могили;

   вул. Уляни Громової на вул. Йосафата Кунцевича;

   вул. Фрунзе на вул. Степана Кривенького;

   вул. Щорса на вул. Олександра Богачука;

   вул. Чкалова на вул. Івана Кожедуба;

   вул. Баумана на вул. Петра Маха;

   вул. Пархоменка на вул. Яблунева;

   вул. Лазо на вул. Георгія Гонгадзе;

   вул. Радіщева  на вул. Срібна;

   вул. Земнухова на вул. Князів Ружинських;

   вул. Бринського на вул. Архітектора Метельницького.

Особам, які зацікавлені в уточненні своєї прописки, необхідно звернутися у відділ міграційної служби, нагадують журналісти.

Крім того, на засіданні виконавчого комітету міської ради було прийнято рішення "Про зміну нумерації будівель у зв`язку з перейменуванням вулиць міста Луцька".

Про інші перейменування вулиць і площ в Україні читайте у темі "Топоніміка"

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.