У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ. Кожедуба замість Чкалова, Гонгадзе замість Лазо

З 1 червня вступило в силу рішення Луцької міської ради № 16/6 (2011 року) "Про перейменування вулиць міста Луцька".

Про це повідомляє "Слово Волині".

Рішення про перейменування прийнято з метою впорядкування існуючих назв вулиць міста Луцька, враховуючи звернення та пропозиції громадськості міста та відповідно до законодавства України.

Перейменовано такі вулиці:

   вул. Бабушкіна на вул. Шпитальна;

   вул. Горького на вул. П’ятницька гірка;

   вул. Доватора на вул. Християнська;

   вул. Кірова на вул. Петра Болбочана;

   вул. Колгоспна на вул. Садова;

   пров. Колгоспний на пров. Садовий;

   вул. Котовського на вул. Холодноярська;

   вул. Краснодонців на вул. Князів Острозьких;

   вул. Куйбишева на вул. Олексія Шума;

   вул. Невського на вул. Цукрова;

   вул. Олега Кошового на вул. Балківська;

   вул. Орджонікідзе на вул.Митрополита Андрея Шептицького;

   вул. Пролетарська на вул. Рогова;

   вул. Радгоспна на вул. Григорія Гуляницького;

   вул. Свердлова на вул. Покальчуків;

   вул. Тухачевського на вул. Андрія Марцинюка;

   вул. Тюленіна на вул. Петра Могили;

   вул. Уляни Громової на вул. Йосафата Кунцевича;

   вул. Фрунзе на вул. Степана Кривенького;

   вул. Щорса на вул. Олександра Богачука;

   вул. Чкалова на вул. Івана Кожедуба;

   вул. Баумана на вул. Петра Маха;

   вул. Пархоменка на вул. Яблунева;

   вул. Лазо на вул. Георгія Гонгадзе;

   вул. Радіщева  на вул. Срібна;

   вул. Земнухова на вул. Князів Ружинських;

   вул. Бринського на вул. Архітектора Метельницького.

Особам, які зацікавлені в уточненні своєї прописки, необхідно звернутися у відділ міграційної служби, нагадують журналісти.

Крім того, на засіданні виконавчого комітету міської ради було прийнято рішення "Про зміну нумерації будівель у зв`язку з перейменуванням вулиць міста Луцька".

Про інші перейменування вулиць і площ в Україні читайте у темі "Топоніміка"

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.