У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ. Кожедуба замість Чкалова, Гонгадзе замість Лазо

З 1 червня вступило в силу рішення Луцької міської ради № 16/6 (2011 року) "Про перейменування вулиць міста Луцька".

Про це повідомляє "Слово Волині".

Рішення про перейменування прийнято з метою впорядкування існуючих назв вулиць міста Луцька, враховуючи звернення та пропозиції громадськості міста та відповідно до законодавства України.

Перейменовано такі вулиці:

   вул. Бабушкіна на вул. Шпитальна;

   вул. Горького на вул. П’ятницька гірка;

   вул. Доватора на вул. Християнська;

   вул. Кірова на вул. Петра Болбочана;

   вул. Колгоспна на вул. Садова;

   пров. Колгоспний на пров. Садовий;

   вул. Котовського на вул. Холодноярська;

   вул. Краснодонців на вул. Князів Острозьких;

   вул. Куйбишева на вул. Олексія Шума;

   вул. Невського на вул. Цукрова;

   вул. Олега Кошового на вул. Балківська;

   вул. Орджонікідзе на вул.Митрополита Андрея Шептицького;

   вул. Пролетарська на вул. Рогова;

   вул. Радгоспна на вул. Григорія Гуляницького;

   вул. Свердлова на вул. Покальчуків;

   вул. Тухачевського на вул. Андрія Марцинюка;

   вул. Тюленіна на вул. Петра Могили;

   вул. Уляни Громової на вул. Йосафата Кунцевича;

   вул. Фрунзе на вул. Степана Кривенького;

   вул. Щорса на вул. Олександра Богачука;

   вул. Чкалова на вул. Івана Кожедуба;

   вул. Баумана на вул. Петра Маха;

   вул. Пархоменка на вул. Яблунева;

   вул. Лазо на вул. Георгія Гонгадзе;

   вул. Радіщева  на вул. Срібна;

   вул. Земнухова на вул. Князів Ружинських;

   вул. Бринського на вул. Архітектора Метельницького.

Особам, які зацікавлені в уточненні своєї прописки, необхідно звернутися у відділ міграційної служби, нагадують журналісти.

Крім того, на засіданні виконавчого комітету міської ради було прийнято рішення "Про зміну нумерації будівель у зв`язку з перейменуванням вулиць міста Луцька".

Про інші перейменування вулиць і площ в Україні читайте у темі "Топоніміка"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.