У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ. Кожедуба замість Чкалова, Гонгадзе замість Лазо

З 1 червня вступило в силу рішення Луцької міської ради № 16/6 (2011 року) "Про перейменування вулиць міста Луцька".

Про це повідомляє "Слово Волині".

Рішення про перейменування прийнято з метою впорядкування існуючих назв вулиць міста Луцька, враховуючи звернення та пропозиції громадськості міста та відповідно до законодавства України.

Перейменовано такі вулиці:

   вул. Бабушкіна на вул. Шпитальна;

   вул. Горького на вул. П’ятницька гірка;

   вул. Доватора на вул. Християнська;

   вул. Кірова на вул. Петра Болбочана;

   вул. Колгоспна на вул. Садова;

   пров. Колгоспний на пров. Садовий;

   вул. Котовського на вул. Холодноярська;

   вул. Краснодонців на вул. Князів Острозьких;

   вул. Куйбишева на вул. Олексія Шума;

   вул. Невського на вул. Цукрова;

   вул. Олега Кошового на вул. Балківська;

   вул. Орджонікідзе на вул.Митрополита Андрея Шептицького;

   вул. Пролетарська на вул. Рогова;

   вул. Радгоспна на вул. Григорія Гуляницького;

   вул. Свердлова на вул. Покальчуків;

   вул. Тухачевського на вул. Андрія Марцинюка;

   вул. Тюленіна на вул. Петра Могили;

   вул. Уляни Громової на вул. Йосафата Кунцевича;

   вул. Фрунзе на вул. Степана Кривенького;

   вул. Щорса на вул. Олександра Богачука;

   вул. Чкалова на вул. Івана Кожедуба;

   вул. Баумана на вул. Петра Маха;

   вул. Пархоменка на вул. Яблунева;

   вул. Лазо на вул. Георгія Гонгадзе;

   вул. Радіщева  на вул. Срібна;

   вул. Земнухова на вул. Князів Ружинських;

   вул. Бринського на вул. Архітектора Метельницького.

Особам, які зацікавлені в уточненні своєї прописки, необхідно звернутися у відділ міграційної служби, нагадують журналісти.

Крім того, на засіданні виконавчого комітету міської ради було прийнято рішення "Про зміну нумерації будівель у зв`язку з перейменуванням вулиць міста Луцька".

Про інші перейменування вулиць і площ в Україні читайте у темі "Топоніміка"

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть