КОЛЕСНІЧЕНКО РОЗСИЛАЄ "КРАДЕНІ" РОБОТИ ДЕПУТАТАМ ВР

Депутат Партії регіонів Вадим Колесніченко розіслав колегам книжки про "спільників неофашистів".

Про це на своїй ФБ-сторінці написав речник "Свободи" Олександр Аронець, повідомляє УП.

"Колесніченко надіслав усім депутатам свої чергові "творіння". Правда, цього разу книги не під його іменем, хоча сумніваюсь, що він отримав дозвіл на друк від авторів", - зазначив прес-секретар.

"Цього разу Вадік б'є по "пособніках неофашистов", як про ударівців кричали на "антифашистських" мітингах", - зазначив Аронець.

Дві з надісланих Колесніченком книг містять використані без дозволу роботи інших істориків, в тому числі і бездарно перекладені з Історичної Правди.

Іноземні історики - Джон Пол Химка, Пер Рудлінг, Гжегож Россолінський-Лібе і Тимоті Снайдер - обурювалися фактом "інтелектуальної крадіжки", здійсненої Колесніченком.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.