Тимоті Снайдер звинуватив Колесніченка у порушенні авторських прав

Професор Єльського університету Тимоті Снайдер заявляє про порушення своїх авторських прав з боку народного депутата України від Партії регіонів Вадима Колесніченка, вимагає вибачень і знищення всіх паперових копій його книги.

Про це йдеться в офіційній заяві Снайдера, переданій УНІАН.

Зокрема, професор зазначив: "З подивом дізнався, що моя стаття з блогу в New York Review of Books була передрукована в збірці "ОУН і УПА: дослідження про створення "історичних" міфів" (Київ, 2012). Зазвичай, я не проти передруку своїх матеріалів на інші мови - але за однієї умови: дотримання авторських прав".

Професор Єльського університету зазначає, що досі всі його україномовні публікації - статті в журналі "Критика" і дві книги у видавництві "Грані-Т" - дотримувалися цього правила.

"Але воно було грубо порушено укладачами збірника, - пише Снайдер. - Видавці цієї книги - Міжнародний антифашистський фронт і Міжнародний благодійний фонд Дніпро-Січ (його співголовою є Вадим Колесніченко) - зверталися до мене за дозволом на передрук цього матеріалу, але я їм відмовив".

Тому, на думку Снайдера, поява цього матеріалу в згаданому збірнику не може кваліфікуватися інакше, як грубе порушення його авторських прав.

Крім того, зазначає професор, "вони двічі ввели в оману потенційних читачів: по-перше, назвавши мій матеріал "наукові статті" (насправді, це є записом в блозі, яка має свої правила і жанр, що відрізняється від академічної публікації), по-друге, перекрутивши послідовно протягом всієї книги моє прізвище (Шнайдер замість Снайдер)".

Снайдер підкреслив, що Україна зараз переживає не найкращі часи і як ніколи потребує дотримання правил цивілізованої поведінки.

"Це стосується, зокрема, такого чутливї і вибухонебезпечнї ділянки, як історична пам'ять та історична політика. Поведінка видавців збірника ОУН і УПА не є взірцем ні цивілізованості, ні чуттєвості. Воно завдає шкоди не тільки особисто мені, а й самій Україні та її образу у всьому світі", - зазначив професор Єльського університету.

У своїй заяві він вимагає від видавництва - і особисто від народного депутата Колесніченка, співголови Міжнародного антифашистського фронту і автора передмови до цього збірника - публічно вибачитися за порушення його авторських прав, а також зняти цю книгу з інтернету і знищити всі її паперові копії.

В протилежному випадку Снайдер вважає можливим розглядати варіанти захисту своїх прав за допомогою юридичних засобів.

Конспект одного з виступів Тимоті Снайдера в Україні читайте в розділі "Тексти"

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".