Спецпроект

Національний музей історії Азербайджану поповнив колекцією

Колекція медалей Росії "В пам'ять 200-річчя перемоги у Вітчизняній війні 1812 року" п'ятого червня було передано Національному музею історії Азербайджану.

Про це пише trend.az.

Подібна колекція раніше також було передано Президенту Азербайджану Ільхаму Алієву.

Посол Російської Федерації сказав, що зберігання цієї колекції медалей у Національному музеї історії Азербайджану має великий сенс, показуючи, що Росія і Азербайджан давно разом, і сьогодні країни-партнери з повагою ставляться один до одного.

"Відносини між Росією і Азербайджаном з кожним днем ​​зміцнюються. Це - символ дружби між Росією і Азербайджаном. Ми пам'ятаємо про нашу спільну історію, і це нас не розділяє, а, навпаки, об'єднує", - сказав посол.

Директор Національного музею історії Азербайджану Щонайля Веліханли у своєму виступі розповіла про тісні історичні відносини Азербайджану та Росії. "Дружні зв'язки між нашими країнами мають багатовікову історію, і я впевнена, що так буде і надалі", - сказала Веліханли.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.