Спецпроект

Національний музей історії Азербайджану поповнив колекцією

Колекція медалей Росії "В пам'ять 200-річчя перемоги у Вітчизняній війні 1812 року" п'ятого червня було передано Національному музею історії Азербайджану.

Про це пише trend.az.

Подібна колекція раніше також було передано Президенту Азербайджану Ільхаму Алієву.

Посол Російської Федерації сказав, що зберігання цієї колекції медалей у Національному музеї історії Азербайджану має великий сенс, показуючи, що Росія і Азербайджан давно разом, і сьогодні країни-партнери з повагою ставляться один до одного.

"Відносини між Росією і Азербайджаном з кожним днем ​​зміцнюються. Це - символ дружби між Росією і Азербайджаном. Ми пам'ятаємо про нашу спільну історію, і це нас не розділяє, а, навпаки, об'єднує", - сказав посол.

Директор Національного музею історії Азербайджану Щонайля Веліханли у своєму виступі розповіла про тісні історичні відносини Азербайджану та Росії. "Дружні зв'язки між нашими країнами мають багатовікову історію, і я впевнена, що так буде і надалі", - сказала Веліханли.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.