Аудіогід українською з’явився в Азербайджанському національному музеї килима

У межах проєкту Олени Зеленської з поширення української мови у світі в Азербайджанському національному музеї килима з’явився аудіогід українською.

Як повідомляє пресслужба Офісу Президента України, аудіогід з'явився саме в День Незалежності України.

 
Фото: опу

"У межах ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської з поширення української мови у світі та впровадження україномовних аудіогідів у найбільш знакових місцях, зокрема – найбільших музеях світу, аудіогід українською з'явився в Азербайджанському національному музеї килима (м. Баку).

Символічно, що україномовний аудіогід презентовано у найзнаменніший для всіх українців день – День Незалежності України – 24 серпня 2020 року", - йдеться у повідомленні.

У пресслужбі розповіли, що домовленості про створення аудіогіда було досягнуто у грудні 2019 року, під час візиту до Азербайджанської Республіки Президента та першої леді України, у межах якого Олена Зеленська особисто відвідала Азербайджанський національний музей килима. Роботи з перекладу, озвучування та інтеграції аудіогіда до системи музею тривали майже вісім місяців.

Це вже не перший аудіогід українською мовою, створений з ініціативи першої леді: у червні 2020 року українською також "заговорив" один з найбільших музеїв Австрії – художня галерея Альбертіна (м. Відень).

Найближчим часом планується запуск цілої низки україномовних аудіогідів, зокрема у Латвійському національному художньому музеї (м. Рига), Музеї історії мистецтв у Австрії (м. Відень), Морському музеї Чорногорії (м. Котор).


Довідка. Азербайджанський національний музей килима було створено у березні 1967 року. Тривалий час він залишався єдиним у світі спеціалізованим музеєм килима. Колекція музею налічує понад 10 тис. експонатів: надбання килимового мистецтва Азербайджану, починаючи з епохи бронзи та античного періоду до сьогодення, а також художні витвори з металу, скла, кераміки та дерева, ювелірні вироби та одяг.

У 2010 році азербайджанське килимове мистецтво було включено до репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".