Аудіогід українською з’явився в Азербайджанському національному музеї килима

У межах проєкту Олени Зеленської з поширення української мови у світі в Азербайджанському національному музеї килима з’явився аудіогід українською.

Як повідомляє пресслужба Офісу Президента України, аудіогід з'явився саме в День Незалежності України.

 
Фото: опу

"У межах ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської з поширення української мови у світі та впровадження україномовних аудіогідів у найбільш знакових місцях, зокрема – найбільших музеях світу, аудіогід українською з'явився в Азербайджанському національному музеї килима (м. Баку).

Символічно, що україномовний аудіогід презентовано у найзнаменніший для всіх українців день – День Незалежності України – 24 серпня 2020 року", - йдеться у повідомленні.

У пресслужбі розповіли, що домовленості про створення аудіогіда було досягнуто у грудні 2019 року, під час візиту до Азербайджанської Республіки Президента та першої леді України, у межах якого Олена Зеленська особисто відвідала Азербайджанський національний музей килима. Роботи з перекладу, озвучування та інтеграції аудіогіда до системи музею тривали майже вісім місяців.

Це вже не перший аудіогід українською мовою, створений з ініціативи першої леді: у червні 2020 року українською також "заговорив" один з найбільших музеїв Австрії – художня галерея Альбертіна (м. Відень).

Найближчим часом планується запуск цілої низки україномовних аудіогідів, зокрема у Латвійському національному художньому музеї (м. Рига), Музеї історії мистецтв у Австрії (м. Відень), Морському музеї Чорногорії (м. Котор).


Довідка. Азербайджанський національний музей килима було створено у березні 1967 року. Тривалий час він залишався єдиним у світі спеціалізованим музеєм килима. Колекція музею налічує понад 10 тис. експонатів: надбання килимового мистецтва Азербайджану, починаючи з епохи бронзи та античного періоду до сьогодення, а також художні витвори з металу, скла, кераміки та дерева, ювелірні вироби та одяг.

У 2010 році азербайджанське килимове мистецтво було включено до репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть