В УКУ ВИКЛАДАТИМУТЬ ІСТОРІЮ ЗА НОВОЮ МОДЕЛЛЮ

Історичну програму Українського католицького університету реформують.

Про це повідомляє прес-служба УКУ.

"Ми запроваджуємо якісну, інноваційну програму, - зазначив декан гуманітарного факультету УКУ, історик Ігор Скочиляс. - З одного боку, вона відходить від традиційної схеми Михайла Грушевського, сфокусованої на етноцентричному лінійному представленні минулого України, а з іншого – пропонує сучасну модель викладання історії".

Таку реформу Скочиляс пояснює просто – підходи, що застосовують на сьогодні більшість українських університетів, не відповідають сучасним вимогам гуманітаристики і потребам ринку праці.

"Точками розрізнення історичної програми УКУ є академічність (поєднання науки та едукації), відповідність європейським критеріям якості освіти та найновішим досягненням у сфері гуманітарних наук, відкритість на потреби й очікування українського суспільства, врахування потреб ринку праці та акцент не лише на умовах навчання, а й на кінцевому результаті – знаннях і навиках, які отримують наші випускники", – додає декан.

Власне реформування історичної програми гуманітарного факультету обговорили в експертному середовищі, відповідна ініціатива була підтримана на останньому виїзному засіданні наукового семінару гуманітарного факультету і затверджена рішенням ректорату Українського католицького університету.

Відтак, уже з вересня студенти-історики УКУ навчатимуться за новою програмою, що передбачатиме появу низки навчальних курсів, програм, семінарів і спецкурсів, розширення міждисциплінарного діапазону компетенцій теперішніх викладачів, запрошення до викладання нових лекторів та гостьових професорів з усієї України.

"Ми повинні виховати і професійно підготувати молодого історика, який приходячи у архів, музей і бібліотеку, володіє фаховими компетенціями, щоб працювати з тим чи іншим джерелом, вміти поставити питання до цього джерела як до продукту тогочасної епохи, критично осмислювати науковий доробок та засвоїти навики академічного письма", – зазначив Ігор Скочиляс.

Реалізація інноваційної моделі в найближчій перспективі, на думку історика, дасть змогу сформувати наукові школи (модерної історії України, церковної історії тощо), запровадити міжфакультетські програми (ідея Київської Церкви) і міждисциплінарні моделі викладання (мовні компетенції, синергія історичних і філологічних програм, цивілізаційний підхід тощо).

УКУ обіцяє залучити до викладання насамперед практикуючих дослідників відомих наукових шкіл і середовищ. Частину навчального плану історичної програми складатимуть майстер-класи провідних спеціалістів як з України, так і з-за кордону (професори Томаш Вюнш з Німеччини, Філліп Портьє з Франції, Олексій Толочко та Наталія Яковенко з Києва тощо).

Нова інноваційна модель передбачає відхід від лінійного вивчення історії України як замкнутого простору до представлення її минулого в контексті ширших цивілізаційних процесів як території, де проживали не лише українці, а й представники інших етносів.

Тому ще однією інновацією стане викладання історії різних українських регіонів у "системі координат" культурних, політичних, правових, релігійних і соціальних моделей тих держав, до складу яких ці регіони-землі входили. Це курси "Історія кримського ханства в Османській імперії", "Етнокультурної історії" (історія вірмен, гагаузів, євреїв, караїмів, поляків, німців, сербів тощо).

Специфікою викладання світової історії стане те, що викладачі зосереджуватимуть увагу студентів не лише на європейському континенті, а й на Азії, Африці, Америці. Для поглибленого засвоєння знань, передбачені щотижневі наукові семінари, лекції та майстер-класи гостьових професорів, навчально-пізнавальні поїздки в різні регіони  України та сусідніх держав.

Дивіться також:

Що відбувається з історичною наукою у вишах України? СТАТИСТИКА

Ева Доманська: "Історія може зникнути з університетів, як колись астрологія"

Яким має бути підручник з історії України. ДИСКУСІЯ

ЗНО-2012. Огріхи в тестах з історії України

Інші матеріали за темою "Освіта"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.