Янукович обмовився про "Українську Русь"

Президент України Віктор Янукович назвав Київську Русь Українською Русcю.

Про це повідомляє УНН.

Президент обмовився під час урочистого відкриття святкових заходів, присвячених 1025-річчю Хрещення Русі.

"Прийняття християнства, як державної релігії, було доленосним історичним фактом, який вивів Українську Русь на новий рівень, визначив її місце у полі християнських держав, дав могутній поштовх для нової якості та змісту культури, політичних та громадських інститутів", - зазначив голова держави.

Нагадаємо, у березні 2013 року Янукович переплутав дату хрещення Русі, сказавши, що Київ хрестили 125 років тому:

Як відомо, українська історіографія з XIX сторіччя використовує на позначення об'єкту вивчення визначення "Україна-Русь".

Дивіться також:

Янукович про Сталіна: "Тота-тота-тоталіризм"

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Янукович і попередники. Що означає слово "шлепер"? СКАНИ

Війна Хмельницького проти Москви за Білорусь - дві Русі б'ються за третю

Інші матеріали за темою "Янукович"

Інші матеріали за темою "Київська Русь"

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".