Відреставрували пам'ятник вільним виборам - найстаріший у Києві. ФОТО

Колона Магдебурзького права вважається найстарішим монументом у столиці, її споруджено на честь київських прав вільно обирати міську владу. Учора реконструйований пам'ятник відкрили. На відкритті не було міського голови.

В урочистій церемонії взяли участь віце-прем'єр-міністр України Олександр Вілкул, голова КМДА Олександр Попов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Усередині колони будівельники відновили невелику каплицю.

З Володимирського узвозу сюди було підведено нові сходи, відремонтовано підземний перехід біля пам'ятника, стіни якого прикрасили карта Києва Х-ХІІІ ст. та барельєфи на тему хрещення Русі.

Вигляд на колону і Дніпро з Володимирського узвозу

Всього на реконструкцію пам'ятника Магдебурзькому праву та опорядження Володимирської гірки було витрачено 18 млн гривень. Реконструкція відбулася в рамках заходів із відзначення 1025-річчя Хрещення Русі.

 Всі фото: УНН

Після урочистого відкриття відбулося освячення історичної пам'ятки, а на набережній Дніпра розпочалися концерт і світломузичне лазерне шоу.

Магдебурзьке право - одна з найпоширеніших у середньовічній Європі правових систем міського самоврядування. Забезпечувала незалежність міст від феодалів, власну, обрану міщанами владу і незалежне судочинство. Вперше з'явилося на території України в часи Данила Галицького.

Київ отримав Магдебурзьке право від великого князя Литовського Олександра в 1494 році, міські права залишалися непорушними в часи Речі Посполитої і Гетьманщини. У XVIII сторіччя Катерина ІІ відібрали у Києва права самоврядування. У 1802 російський імператор Олександр І відновив міські права Києва.

 

Колона Магдебурзькому праву - монумент на честь повернення Києву Магдебурзького права у 1802 році. Розташований на схилі Володимирської гірки, над Дніпром неподалік Поштової площі.

Пам'ятник споруджено в 1802 році, він вважається найстарішим монументом Києва. Олександра І не сповістили про спорудження пам'ятника. Цар висловив невдоволення тим, що кияни прославляють своє самоврядування, і генерал-губернатора Києва змістили з посади.

Висота споруди разом з основою - 23 метри. Друга назва монумента - нижній пам'ятник святому Володимиру. За легендою, на цьому місці святий рівноапостольний князь Володимир хрестив дванадцятьох своїх синів.

 

Останній раз колону реставрували в 1988 році на 1000-річчя Хрещення Русі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Монументи"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.