Відреставрували пам'ятник вільним виборам - найстаріший у Києві. ФОТО

Колона Магдебурзького права вважається найстарішим монументом у столиці, її споруджено на честь київських прав вільно обирати міську владу. Учора реконструйований пам'ятник відкрили. На відкритті не було міського голови.

В урочистій церемонії взяли участь віце-прем'єр-міністр України Олександр Вілкул, голова КМДА Олександр Попов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Усередині колони будівельники відновили невелику каплицю.

З Володимирського узвозу сюди було підведено нові сходи, відремонтовано підземний перехід біля пам'ятника, стіни якого прикрасили карта Києва Х-ХІІІ ст. та барельєфи на тему хрещення Русі.

Вигляд на колону і Дніпро з Володимирського узвозу

Всього на реконструкцію пам'ятника Магдебурзькому праву та опорядження Володимирської гірки було витрачено 18 млн гривень. Реконструкція відбулася в рамках заходів із відзначення 1025-річчя Хрещення Русі.

 Всі фото: УНН

Після урочистого відкриття відбулося освячення історичної пам'ятки, а на набережній Дніпра розпочалися концерт і світломузичне лазерне шоу.

Магдебурзьке право - одна з найпоширеніших у середньовічній Європі правових систем міського самоврядування. Забезпечувала незалежність міст від феодалів, власну, обрану міщанами владу і незалежне судочинство. Вперше з'явилося на території України в часи Данила Галицького.

Київ отримав Магдебурзьке право від великого князя Литовського Олександра в 1494 році, міські права залишалися непорушними в часи Речі Посполитої і Гетьманщини. У XVIII сторіччя Катерина ІІ відібрали у Києва права самоврядування. У 1802 російський імператор Олександр І відновив міські права Києва.

 

Колона Магдебурзькому праву - монумент на честь повернення Києву Магдебурзького права у 1802 році. Розташований на схилі Володимирської гірки, над Дніпром неподалік Поштової площі.

Пам'ятник споруджено в 1802 році, він вважається найстарішим монументом Києва. Олександра І не сповістили про спорудження пам'ятника. Цар висловив невдоволення тим, що кияни прославляють своє самоврядування, і генерал-губернатора Києва змістили з посади.

Висота споруди разом з основою - 23 метри. Друга назва монумента - нижній пам'ятник святому Володимиру. За легендою, на цьому місці святий рівноапостольний князь Володимир хрестив дванадцятьох своїх синів.

 

Останній раз колону реставрували в 1988 році на 1000-річчя Хрещення Русі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Монументи"

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.