У Черкасах з університету звільняють відомого археолога

Археолога Михайла Сиволапа звільняють з Черкаського національного університету ім. Хмельницького. Зараз він перебуває у відпустці, однак заява на звільнення вже написана.

Науковець став заручником з’ясування міжгрупових та міжособистісних стосунків, які мають місце в інституті історії і філософії, повідомляє "Прочерк".

За словами доктора історичних наук, професора ЧНУ Віталія Масненка, звільнення Михайла Сиволапа буде втратою для університету.

"Він за своєю природою справжній науковець, фахівець-археолог, - зазначив доктор історичних наук Масненко. - Причому, його знають не лише в Україні, а й за кордоном, бо регулярно запрошують на міжнародні наукові конгреси".

За словами професора, Сиволап уже давно міг стати доктором наук, бо цілком відповідає цьому рівню, але є занадто вимогливим до самого себе

"Мовляв, має досліджених 700-800 пам’яток, а для захисту треба щонайменше дві тисячі, - розповів Масненко. - А тоді виявляється, що поряд захищаються люди, які мають усього 100-200 досліджених пам’яток. А нещодавно одна "пані від науки" захистила кандидатську дисертацію по одній знахідці".

Досягненням Сиволапа називають і створення в навчально-науковому інституті історії і філософії музею археології.

"Там близько 30 тисяч пам’яток, - наголосив професор. - Це унікальний музей, однак є проблема в його оформленні. Потрібно ж відповідне приміщення, співробітники, внесення до держреєстру. Всього цього Михайло Павлович добивався роками".

Сам Михайло Сиволап відмовився повідомляти причини свого звільнення з університету, але зауважив, що на жодні конфлікти з керівництвом не йшов.

"Найбільше мені буде шкода музею археології, який я створював 14 років, - підкреслив науковець. - Нині я там являюся директором на громадських засадах. І дуже сподіваюся, що після звільнення не буду відсторонений від роботи в цьому музеї. Готовий там працювати на громадських засадах і далі".

Дивіться також інші матеріали за темою "Археологія"

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.