ЛІНКОР "НОВОРОСІЙСЬК" ПІДІРВАЛИ ІТАЛІЙЦІ. Зізнання підводника-диверсанта

Лінкор Чорноморського флоту "Новоросійськ", який за загадкових обставин вибухнув у 1955 році в порту Севастополя, спричинивши смерть 614 людей, був підірваний бойовими плавцями з Десятої флотилії ВМФ фашистської Італії.

Про це в інтерв'ю італійському виданню 4Arts заявив ветеран спецпідрозділу бойових плавців "Гамма" 10-ї флотилії Уго д'Еспозіто.

"Люди з Десятої флотилії не хотіли, щоб цей корабель [до 1949 року "Новоросійськ" був італійським лінкором "Джуліо Чезаре" - ІП] перейшов до росіян, і знищили його. Вони зробили все можливе", - сказав Уго д'Еспозіто.

Він не уточнив, яким саме чином була проведена диверсія.

Італійське видання називає зізнання д'Еспозіто про підрив "Новоросійська" найбільш сенсаційною частиною в інтерв'ю ветерана: "Воно прямо підтверджує найвірогіднішу гіпотезу про причину вибуху на кораблі".

Досі ніхто з бойових плавців 10-ї флотилії не визнавав причетності італійців до знищення "Новоросійська".

 Уго д'Еспозіто - ветеран підрозділу спеціального призначення "Гамма" 10-ї флотилії. Фото: 4arts.it

Журналісти підкреслюють, що вибух на "Новоросійську" стався в річницю так званого "Маршу на Рим" - масових демонстрацій фашистських організацій у жовтні 1922 року, внаслідок яких король Італії призначив прем'єр-міністром лідера фашистів Беніто Муссоліні.

"Новоросійськ" - лінійний корабель Чорноморського флоту ВМФ СРСР. Збудований у Генуї в 1914 році, брав участь в обох світових війнах у складі італійського ВМФ під назвою "Джуліо Чезаре". Переданий Радянському Союзу в 1949 році в рахунок репарацій.

28 жовтня 1955 року лінкор перебував у Північній бухті Севастополя. О 1:31 під його днищем відбувся вибух, еквівалентний 1-2 тоннам тротилу. Вибух наскрізь пробив корпус судна, вирвавши у підводній частині діру розміром 150 квадратних метрів. За три години "Новоросійськ" затонув.

 Лінкор "Новоросійськ" у Севастополі, початок 1950-х. Фото: it.wikipedia.org

Через зволікання командуючого Чорноморським флотом віце-адмірала Віктора Пархоменка евакуація екіпажу та аварійних команд не почалася вчасно. Власне від вибуху загинуло 150-200 моряків, решта втопилися або задихнулися всередині затонулого корабля. Водолази, які обстежували судно, чули стукіт зсередини корпусу ще чотири дні.

Характер пробоїн свідчив, що вибух відбувся зовні. Урядова комісія визначила, що причиною катастрофи став вибух німецьких мін, які залишилися у бухті з часів Другої світової. Однак подібні міни, які витралювали до того, були небоєздатними.

Серед можливих причин вибуху однією з найбільш вірогідних називалася атака бойових плавців із керованою торпедою.

 Керована торпеда SLC, яку в 10-ій флотилії називали "поросятко". Довжина - близько 6 метрів. Бойові пловці керували нею, сидячи верхи. Ліворуч - місце пілота, праворуч - асистента. Між ними - цистерна для швидкого занурення. Ззаду - контейнер із запасним дихальним апаратом.

Судно доставляло торпеду і диверсійну групу в акваторію порту, далі бойові пловці рухалися верхи на електромоторі торпеди. Спершу над водою, при наближенні до цілі - під водою. Прикріпивши торпеду до днища корабля, диверсанти поверталися на материнський корабель або висаджувалися на берег

У 1955 році найбільш підготовленими до такої акції були спецпідрозділи Італії та Британії. Один із ветеранів 10-ої флотилії, адмірал Джино Бірінделлі, заперечував причетність ветеранів до вибуху на "Новоросійську".

10-та флотилія штурмових засобів (Decima Flottiglia MAS) - загін морських диверсантів у складі ВМФ Італії, створений у 1941 році. Складався з надводного підрозділу (катери з вибухівкою) і підводного (керовані торпеди). Також мав спецпідрозділ "Гамма", куди входили бойові пловці.

Спецназівець підрозділу "Гамма" 10-ї флотилії. 1943 рік

"Гамма" вважається першим підводним підрозділом спеціального призначення у світі. В 1920-30-х роках італійські інженери розробили оригінальні костюми й дихальні апарати, надавши водолазам можливість рухатися під водою швидко і автономно.

Керовані торпеди Італія використовувала з Першої світової війни, теж ставши першою в цьому новому способі війни на морі. Винайдення аквалангів та спецкостюмів дозволило бойовим плавцям рухатися на керованих торпедах ПІД водою, що полегшувало доставку вибухівки під ворожий корабель.

Під час Другої світової війни диверсанти 10-ї флотилії взяли участь у десяти з гаком операціях, потопивши у різних частинах Середземного моря 5 британських військових кораблів (з них два лінкори класу "Квін Елізабет") і 20 торгових суден. У 1942 році надводні підрозділи флотилії брали участь у бойових діях під Севастополем.

10-та флотилія вважається найбільш ефективним бойовим підрозділом у складі італійського військово-морського флоту часів Другої світової війни.

У 1943 році, коли Італія приєдналася до союзників, частина диверсантів узяла участь у бойових діях на боці США і Британії. Інша частина 10-ї флотилії (де був і Уго д'Еспозіто) продовжила воювати на боці німців, які дозволили підрозділу битися під італійським прапором. Її очолив прибічник Муссоліні, капітан 2-го рангу Юніо Боргезе.

Рим, березень 1944 року. Бійці 10-ї флотилії капітана Боргезе перед відправкою у бій проти американців, які захопили плацдарм на італійському узбережжі

10-та флотилія мала репутацію відданих фашистському режиму вояків, тому німці використовували її для боротьби з італійськими і югославськими партизанами. Сам Боргезе, відсидівши чотири роки в тюрмі "за співпрацю", став у післявоєнній Італії ультра-правим політиком.

Після завершення війни підрозділ було ліквідовано. Частина ветеранів флотилії допомогла уряду Італії створити новий спецпідрозділ із підводних операцій, який існує у складі італійського ВМФ до сьогодні.

У 2006 році адміралтейство Італії визнало ветеранів 10-ої флотилії учасниками Другої світової війни, надавши ветеранському об'єднанню бойовий прапор.

Дивіться інші матеріали Історичної Правди за темою "Флот"

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.