Сьогодні у Харкові презентують книгу про визволення міста в 1943-му

Сьогодні у Харкові відбудеться презентація нового видання - добірки унікальних документів "Харків. Звільнений назавжди. Серпень 1943-го: Документи і матеріали".

Автори-упорядники: Валерій Вохмянин, Андрій Парамонов, Олександр Подопригора.

Книга присвячена ходу і проблемам Бєлгородсько-Харківської наступальної операції Червоної Армії (3-23 серпня 1943) - одній із найбільш відомих і досі недостатньо вивчених битв Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, відомої також як "Четверта Битва за Харків".

Книга присвячена подіям, що привели не тільки до звільнення другого за величиною міста України, але й до початку повного і остаточного вигнання гітлерівських загарбників з окупованих територій СРСР.

Міфи та стереотипи, жорстока правда і забуті факти кривавої і самовідданої боротьби, що палахкотіла на Сході України влітку 1943 року.

- Чому нащадки покоління переможців і сьогодні, 70 років по тому, не знають усю правду про звільнення свого міста та області?

- Що і чому залишилося за рамками офіційної історії воєн, історії Харкова та історії краю? Про що мовчать мемуари радянських полководців?

- Яка справжня ціна визволення Харкова і чому околиці міста усіяні сотнями братських могил радянських воїнів, полеглих в лютих боях літа 1943-го?

- Коли Харків був повністю звільнений від загарбників - 23 серпня або пізніше?

- Що відбувалося в місті і навколо нього після 23 серпня 1943?

- Чи у вірний день Харківська область відзначає дату свого звільнення?

Час і місце заходу: 20 серпня 2013 року, 18:00. Харків, незалежний культурний центр "INDIE" (вул. Чернишевського, 4/6, біля площі Поезії.

В об'ємній вступній статті і солідному блоці документів (багато з яких унікальні і публікуються вперше) автори пропонують читачеві досліджувати й осмислити реалії переломного етапу Другої світової війни, дізнатися про події, що відбувалися ДО і ПІСЛЯ взяття радянськими військами Харкова, розповідають сувору, а часом і "незручну" правду про найважчі дні міста.

Подробиці боїв за визволення Харкова представлені в документах Ставки Верховного Головного Командування Червоної Армії, штабу Степового фронту, 5-ї гвардійської танкової та інших радянських армій, танкових і механізованих корпусів, бригад і полків.

Більшості сучасних харківських істориків ці документи просто невідомі, наголошують автори.

Вперше представлена ​​добірка німецьких документів 22-23 серпня 1943: донесення штабу 8-ї німецької армії, 11-го армійського корпусу вермахту та дивізії СС "Дас Райх".

Видання адресоване широкому колу фахівців і зацікавить усіх, кому не байдужа історія Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, історія України, Харкова і Харківської області.

Подивитися трансляцію подію наживо можна буде на ФБ-сторінці центру INDIE.

Дивіться також на ІП текст одного з авторів книги про Третю битву за Харків

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.