В Харкові встановили пам’ятник Папі Римському Івану Павлу II

23 жовтня 2021, в Харкові поруч з катедральним собором Успіння Пресвятої Діви Марії на вул. Гоголя, відбулось урочисте відкриття і освячення пам’ятника першому Папі-слов’янину, відданому другові України, найбільшому державному діячеві світу останньої чверті ХХ століття святому Івану Павлу II.

Ця урочиста подія відбулася з нагоди 20-ліття душпастирського візиту Понтифіка до України та 30-ліття відновлення структур Римсько-Католицької Церкви в Україні, яке відбулося саме в часи його понтифікату, повідомляє Харківсько-запорізька дієцезія РКЦ.

 

Відкрив пам'ятник ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук за участю єпископа-помічника Яна Собіла та численного духовенства.

На церемонії відкриття монумента були присутні почесні гості: екзарх Харківський УГКЦ Василь Тучапець, єпископ Харківський і Богодухівський ПЦУ Митрофан Бутинський, Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Пьотр Стаханчик, директор департаменту по роботі з громадськими об'єднаннями Харківської міської ради Нікіта Стєрін.

Щойно відкритий і освячений монумент – бронзова фігура у папському облаченні на гранітному постаменті (загальна висота монумента сягає двох метрів).

Автор та виконавець пам'ятника – харківський скульптор Володимир Райченко. А споруджено його на кошти меценатів – власників компанії "Дорбуд" (м.Дніпро) Олександра Полтавця та Єжи Станіслава Филипа.

"Нехай Святий Іван Павло випрошує у Господа всі необхідні благодаті для нас усіх: не лише римо-католиків, греко-католиків, але для усіх християн, усіх людей доброї волі, погляд яких спочине на цьому пам'ятникові. Нехай він випрошує миру для нашої України, злагоди для країни та міста"- звернувся до присутніх на церемонії єпископ Павло Гончарук.

Після освячення пам'ятника всі гості події взяли участь у подячній Святій Месі, яку очолив ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.