У Харкові відзначили 80-ті роковини трагедії у Дробицькому Яру

Жалобний мітинг, присвячений 80-м роковинам трагедії у Дробицькому Яру відбувся 14 грудня на території однойменного меморіального комплексу на околиці Харкова

До участі заході залучено майже 300 харків'ян - представники влади, ветеранських організацій, національно-культурних об'єднань, дипломатичних місій, студенти та школярі.

 

"Це місце втілює весь жах війни. 80 років тому окупаційні війська провели тут перші розстріли. Тисячі людей були позбавлені життя лише через те, що були євреями. Сьогодні тут зібралися люди різного віку, зокрема, молодь. І це добре, бо з покоління в покоління ми повинні передавати пам'ять про безневинно вбитих у цьому місці. Людство має зробити все можливе, щоб такі трагедії ніколи більше не повторилися", - зазначив у своєму слові міський голова Харкова Ігор Терехов.

Учасники мітингу вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіального комплексу.

Головний рабин Харківської області Моше Московіч прочитав поминальну молитву.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.