У Харкові відзначили 80-ті роковини трагедії у Дробицькому Яру

Жалобний мітинг, присвячений 80-м роковинам трагедії у Дробицькому Яру відбувся 14 грудня на території однойменного меморіального комплексу на околиці Харкова

До участі заході залучено майже 300 харків'ян - представники влади, ветеранських організацій, національно-культурних об'єднань, дипломатичних місій, студенти та школярі.

 

"Це місце втілює весь жах війни. 80 років тому окупаційні війська провели тут перші розстріли. Тисячі людей були позбавлені життя лише через те, що були євреями. Сьогодні тут зібралися люди різного віку, зокрема, молодь. І це добре, бо з покоління в покоління ми повинні передавати пам'ять про безневинно вбитих у цьому місці. Людство має зробити все можливе, щоб такі трагедії ніколи більше не повторилися", - зазначив у своєму слові міський голова Харкова Ігор Терехов.

Учасники мітингу вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіального комплексу.

Головний рабин Харківської області Моше Московіч прочитав поминальну молитву.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.